Історія кафедри «Обладнання хімічних виробництв»

Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут (ДХТІ) був створений у 1930 році. У цей же час в складі ДХТІ була створена кафедра «Спеціального устаткування хімічних заводів» (СЦХЗ), а підготовка інженерів-механіків за спеціальністю „Обладнання коксохімічних виробництв” почалась з 1933 року.

          Із 1939 року інститут почав випуск інженерів-механіків для обслуговування обладнання неорганічних і гумових виробництв.

          З 1941 по 1944 рік кафедра СЦХЗ у складі ДХТІ була евакуйована в м. Кемерово (РСФСР) у зв’язку з війною з фашистською Німеччиною.

          У травні 1944 року ДХТІ повернувся в м. Дніпропетровськ. 1944-1945р.р. став першим повоєнним навчальним роком.

          У ці роки колектив кафедри СЦХЗ активно працює на відбудові інституту після війни й одночасно забезпечує випуск інженерів-механіків для хімічної промисловості.

          Одним із перших післявоєнних випускників (1945р.) інженерів-механіків, що закінчив кафедру СЦХЗ УДХТУ був Щербицький Володимир Васильович – майбутній крупний політичний і партійний діяч Радянського Союзу.

          Запит на інженерів-механіків невпинно зростав, що спонукало ректорат ДХТІ у 1965 році поряд з кафедрою «Обладнання хімічних заводів» (нова назва кафедри СЦХЗ) була започаткована кафедра «Хімічного машинобудування» з підготовки інженерів-механіків машинобудівного профілю та інженерів-механіків для обслуговування обладнання з переробки полімерних матеріалів.

          У 60-ті – 70-ті роки кафедра ОХЗ випускає інженерів-механіків за спеціальністю „Машини та апарати хімічних виробництв” за двома спеціалізаціями:

• машини та апарати хімічних виробництв і машини;
• апарати нафтопереробних і нафтохімічних виробництв.

В 1970-х роках при кафедрі була створена галузева науково-дослідна лабораторія реакторів і масообмінних апаратів (ГНДЛ РіМА), на базі якої отримали розвиток наступні наукові напрямки:

• суміщені хіміко-технологічні процеси і устаткування;
• нові композитні антифрикційні матеріали;
• енергоефективна масообмiнна апаратура з багатократною інверсією взаємодіючих фаз;
• реакційне обладнання з використанням рециркуляційних схем.

В 1980-х роках група співробітників кафедри під керівництвом кандидата технічних наук Школи О.І. отримала Державну премію Латвійської республіки за виконання проекту «Апаратурно-технологічне оформлення виробництва кормової добавки лецитин з рослинних фосфатидних концентратів методом екстракції».

В 1980-90-х роках на базі кафедри проводились галузеві конференції з апаратурно-технологічного оформлення виробництв хімічних реактивів та особливо чистих речовин.

Був сформований цілий ряд нових наукових напрямів.

Серед них:

• Гнучка хімічна техніка;
• Суміщені хіміко-технологічні процеси і устаткування;
• Нові композитні антифрикційні матеріали;
• Нова масообмiнна апаратура.
• Нова реакторна техніка.
• Нові методи інтенсифікації хіміко-технологічних процесів.
• Техніка глибокого очищення речовин.
• Нові методи імпрегнацiї капілярно – пористих тіл і ін.

По цих напрямах було написано декілька книг і навчальних посібників, захищено більше 20 дисертацій, серед них 2 докторські, написано бiльше нiж 300 статей, зроблено більше 100 докладів, проведено близько 10 наукових конференцій, семінарів і шкіл різного рівня, отримано багато медалей на міжнародних виставках, отримано більше 200 патентів і авторських свідоцтв на винаходи. Науковими підрозділами кафедри виконувалися роботи на загальну суму більше 1 млн. рублів в рік, ряд тем виконувався відповідно до  Державних програм.

          В 90-ті роки спеціальність, за якою випускались інженери-механіки на каф. ОХЗ стала називатись «Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів». Ця спеціальність забезпечувалась чотирма спеціалізаціями:

• обладнання нафтопереробних і нафтохімічних виробництв;
• обладнання неорганічних виробництв;
• обладнання хіміко-фармацевтичних виробництв;
• екологічна техніка.

В цей період була сформована концепція глибокої перебудови змісту навчального процесу на основі системного аналізу і концепції стійкого розвитку. Для цього були розроблені спеціальні курси екологічної спрямованості, посилено викладання системного аналізу і методів оптимізації систем. Вперше в історії кафедри була реалізована концепція тісного взаємозв’язку навчального процесу і науково-дослідної діяльності кафедри.

Це дозволило вперше в Україні реалізувати  ідею безперервної підготовки

інженерів в області стійкого розвитку. Сьогодні кожний випускник кафедри одержує достатньо сучасний рівень знань в області системного аналізу й теорії і практики стійкого розвитку.

          У зв’язку з глибокими перетвореннями в економіці України – переходом на принципи ринкових механізмів господарювання, були зроблені відповідні змiни в моделі підготовки фахівця: з’явилися сучасні дисципліни: «Теорія технічних систем», «Інженерно-технологічний бізнес».

З 2000 року кафедра веде підготовку випускників за освітнім рівнем: бакалавр, спеціаліст, магістр.

Керівництво кафедрою здійснювалось досвідченими фахівцями – доцентами Хохловим С.Ф., Шкурупієм Г.І., Ситаром В.І., Птіциним С.Г., професорами Єрмаковим П.П., Задорським В.М., Юшко В.Л., Віноградовим Б.В.

          За роки свого існування кафедра підготувала більше 10 тис. інженерів-механіків, більшість із яких стали висококваліфікованими спеціалістами промисловості, проектних організацій, державними і політичними діячами, працюють в науково-дослідних інститутах, наукових лабораторіях та інш.

Кафедра хімічного машинобудування заснована 4 травня 1965 р. Першим завідувачем кафедрою з 1965– 1978 рр. був доцент Л.І. Мамон. У період 1978–1981 рр. кафедрою завідував доцент В.А. Успенський. З 1982–2000 рр. її очолював учень Л.І. Мамона, кандидат технічних наук, професор І.Г. Плошенко, а з 2000 р. і по цей час – кандидат технічних наук, доцент В.І. Ситар.

З 1965 р. кафедра почала готувати фахівців за двома спеціальностями: «Хімічне машинобудування та апаратобудування» і «Машини для переробки полімерних матеріалів у деталі і вироби». Після скорочення списку-переліку спеціальностей у 1989 р., ці два напрямки стали спеціалізаціями спеціальності «Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів». У 1997 р. на кафедрі була відкрита підготовка інженерних кадрів за спеціальністю – «Технологія машинобудування».

Фахівці, що випускаються зараз за спеціалізацією «Хімічне машинобудування і системи автоматизованого проектування», готуються з базовою підготовкою з розрахунку та конструюванню машин і апаратів. Це рішення було прийняте кафедрою в зв’язку з рекомендаціями підприємств і організацій, що активно замовляли молодих фахівців такого напрямку підготовки (розробка нових високоефективних машин і апаратів, модернізація з метою підвищення ефективності, надійності і довговічності існуючого хімічного обладнання).

З переходом галузі хімічного машинобудування на роботу в умовах ринкових відносин гостро встали проблеми різкого підвищення якості продукції, що випускається. У свою чергу випуск високоякісної і конкурентоспроможної продукції висунув вимоги до розробки і впровадження новітніх технологій, а також удосконалення обладнання. Робота підприємств в умовах дії законів ринкової економіки вимагає підготовки відповідних інженерних кадрів, і в першу чергу, технологів машинобудування. У відповідь на численні звертання підприємств хімічного машинобудування України кафедра на базі спеціалізації «Хімічне машинобудування і системи САПР» у 1998 р. здійснила перший випуск технологів машинобудування в кількості 9 чоловік.

У 1982 р. на базі кафедри була відкрита науково-дослідна лабораторія, що забезпечує результатами триботехнічних досліджень нових матеріалів конструкторські бюро і підприємства концерну «Південмаш». Ініціатором відкриття лабораторії «Трибологія і динаміка триботехнічних систем» і її першим керівником був кандидат технічних наук, доцент Л.І. Мамон. Нині лабораторію очолює учень Л.І. Мамона, кандидат технічних наук, доцент А.М. Дудка.

Одним з основних напрямків наукової діяльності кафедри є розробка композиційних матеріалів на основі термостійких полімерів для вузлів тертя і герметизації обладнання, науковим керівником якого є завідувач кафедри хімічного машинобудування та апаратобудування В.І. Ситар.

На кафедрі розроблена теорія герметизації торцевих ущільнень, автором якої був доцент Л.І. Мамон. Кандидат технічних наук, професор І.Г. Плошенко розробив основи теорії герметизації контактних ущільнень, що працюють в умовах вибіркового перенесення. Ці наукові досягнення дозволили створити школу трибологів, яка займає чинне місце з даного напрямку.

На кафедрі працює аспірантура, а також інституція пошукувачів, які дозволили повністю укомплектувати професорсько-викладацький штат кафедри переважно спеціалістами, які мають науковий ступінь кандидата технічних наук. За роки існування кафедри з найбільш актуальних наукових проблем захищено дві докторських дисертаційних робіт та 15 кандидатських дисертацій.

Сьогодні наукова діяльність кафедри спрямована на розробку нових машин та апаратів для хімічної галузі і підвищення надійності та довговічності хімічної техніки як на рівні проектування, так і на рівні експлуатації. Кафедра має оригінальні розробки ущільнень для хімічних машин та апаратів, які працюють під високим тиском і температурою, а також антифрикційних матеріалів для вузлів тертя машин хімічної та споріднених галузей народного господарства. Ці розробки захищені авторськими свідоцтвами на винахід та патентами. Проводяться роботи щодо розроблення різального інструменту та технологій струменевої і електроіскрової обробки, вивчення впливу режимів обробки на структуру та хімічний склад поверхонь деталей машин.

Навчальний процес також ґрунтується на широкому використанні новітніх наукових досягнень у відповідних галузях науки і техніки, різноманітних технічних засобів та комп’ютерної техніки. Викладачами кафедри видаються учбові посібники з грифом МОНУ.

Серед випускників кафедри два доктори технічних наук, професори (О.А. Пивоваров і О.П. Науменко), 22 кандидати технічних наук, 18 директорів промислових підприємств, більш 80 керівників підприємницьких структур.

Кафедру було засновано 1 червня 1986 року з метою підготовки інженерів-механіків, фахівців з техніки антикорозійного захисту. Перша назва кафедри – кафедра хімічного опору матеріалів і захисту від корозії (ХОМ і ЗК).

Керівником кафедри з моменту організації до 2000 року був Важенін С.П., доцент, кандидат технічних наук, член-кореспондент академії наук України.

На кафедрі навчались студенти за спеціальністю «Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних  матеріалів» (ХОМ).

В зв’язку з розвитком харчової промисловості виникла потреба в інженерах-механіках харчової галузі, тому починаючи з 1996 року кафедра здійснює підготовку студентів зі спеціальності «Обладнання переробних і харчових виробництв» (ХВ). Перший випуск спеціалістів за цією спеціальністю відбувся у 2001 р.

З 2000 року кафедра ХОМ і ЗК була перейменована у кафедру обладнання і технології харчових виробництв (ОТХВ) (наказ№ 169 від 08.06.2000 р.). Завідувачем кафедри був призначений Тищенко Г.П., професор, доктор технічних наук.

У різні роки навчальний процес на кафедрі забезпечували професори Тищенко Г.П., Півоваров О.А., доценти Бойко С.О., Марченко Г.П., Яковенко О.І., старші викладачі Татаурова Т.І., Швець Г.О., асистент Распопін Ю.С. та інші.

З 2013 року виконуючим обов’язки завідуючого кафедри став Міснянкін Д.О., доцент, кандидат технічних наук.

На 2019 рік на кафедрі працювали її випускники: доценти Міснянкін Д.О., Тиха Л.С., Ковальов С.В.

За час роботи кафедри було підготовлено багато фахівців, які працюють не тільки у різних галузях виробництва та науки, а також на державних та громадських посадах.