• інноваційні методи очищення питної води;
• одержання функціональних наноматеріалів поліфункціональної дії і матеріалів на їх основі природоохоронного призначення;
• одержання оксидних матеріалів з магнітними властивостями для застосування в технології водоочищення;
• розроблення технологій одержання нанодисперсних матеріалів на основі оксидів металів;
• утилізацію промислових відходів різного складу та характеру, що містять важкі і кольорові метали (мідь, цинк, залізо, молібден, ванадій, нікель, кобальт, вольфрам, залізо тощо);
• розробку нових складних NPK–добрив;
• розробку методів очистки газових викидів та стічних вод, а також аналізу домішок природних вод методами хроматографії і атомної спектроскопії.

• розробка нових видів скла та склокристалічних матеріалів;
• розробка захисних покриттів на металах та кераміці;
• розробка керамічних та композиційних матеріалів різного призначення;
• розробка нових складів і технології одержання в’яжучих матеріалів і виробів на їх основі різного функціонального призначення.

• розробка наукових основ направленого синтезу нових каталітично-активних і корозійностійких оксидних композиційних матеріалів; дослідження електрокаталітичних явищ при високих анодних потенціалах за участю оксигенвмісних радикалів;
• розробка фундаментальних і прикладних аспектів адсорбційних явищ в приелектродному шарі та їхній вплив на електрохімічну кінетику, а також процеси фазоутворення і масоперенесення; розробка і промислове впровадження нових прогресивних технологій і методів електроосадження металевих, полімерних і конверсійних покриттів та підготовка металовиробів перед нанесенням покриттів;
• розвиток теорії стадійних електрохімічних реакцій і встановлення основних чинників прогнозованого впливу на процеси електроосадження металів, їх сплавів та композитів, на фізико-хімічні та експлуатаційні властивості електрохімічно синтезованих наноструктурованих покриттів;
• встановлення основних чинників керованого впливу на закономірності формування оксидних композиційних матеріалів, на їх фізико-хімічні та функціональні властивості.

• дослідження процесів синтезу високочистих орто- і пірофосфатів натрію, калію, амонію та кальцію для використання в якості харчових добавок;
• дослідження процесів модифікації нативних крохмалів методами хімічної, окисної і термічної обробки;
• розробка електрохімічних сенсорів для аналізу харчової і косметичної продукції та екологічного моніторингу об’єктів довкілля;
• закономірності гомогенних і гетерогенних хімічних процесів та їх використання при розробці багатокомпонентних матеріалів і методів їх контролю;
• синтез косметичних пігментів на основі інтеркальованих харчовими барвниками подвійно шарових гідроксидів нікелю;
• одержання методом рідинної екстракції харчових барвників класу антоціанів і каротиноідів.

• синтез та дослідження будови, властивостей та механізму біологічної дії комплексних сполук перехідних металів, які містять почверний зв’язок метал-метал. Біонеорганічна хімія перехідних елементів;
• розробка та дослідження антиракових та антигемолітичних систем на основі кластерних сполук диренію(ІІІ);
• синтез та дослідження карбонілпохідних ренію(І), які володіють люмінесцентними властивостями, та можуть бути застосовані як надчутливі елементи в електроніці та у якості біологічних маркерів у медицині;
• дослідження механізмів кластероутворення як передуючого утворенню металічної кристалічної гратки. Одержання ренієвих покриттів та композиційних систем на його основі, які проявляють каталітичну дію, в тому числі для допалу вихлопних газів двигунів внутрішнього згорання автомобілів

• промислова мікробіологія – біосинтез різноманітних біологічно – активних речовин;
• промислова мікологія;
• дослідження впливу природних регуляторів росту рослин, ферментативну активність насіння та інш.;
• наукові засади біоконверсії рослинних відходів методом вермикультивування з метою отримання біологічно-активних речовин;
• удосконалення технологій одержання продуктів біотехнології, дослідження процесу одержання біогазу та альтернативних видів енергії;
• популяційна та молекулярна генетика, селекція тварин;
• філософські питання природознавства;
• розробка технології виробництва харчових і лікарських засобів з вермикультури на основі ВМС;
• клітинне культивування.

На кафедрі розвиваються дослідження, що вирішують проблеми отримання новими методами різноманітних азот- та сірковмісних гетероциклів – похідних тіадіазолів, триазолів, несиметричних похідних хінондіімінів, тіоамідів різної будови та алкіл-, арилсульфоніл- та цианзаміщених азолів та азинів. Це дозволить зробити більш доступними значну кількість потенційно біологічно-активних сполук і відкриє шляхи до простого синтезу нових конденсованих  гетероциклічних  систем.

• вивчення складу мікрофлори модифікованого твердофазного субстрату для оптимізації процесу вермікультивування;
• встановлення властивостей органічних відходів як сировини нетрадиційних джерел енергії;
• вплив стимуляторів росту рослин на біомасу міцелію, швидкість отримання міцелію та карпофорів;
• встановлення основних джерел біологічної небезпеки при використанні біооб‘єктів різних таксономічних груп;
• виявлення осередку комбінованого ураження при можливій аварії на потенційно небезпечному об’єкті з метою створення безпечних умов при евакуації працівників.

З метою реалізації виконання цільової комплексної Програми «Фізичне виховання – здоров’я нації» та рішення колегії Міністерства освіти і науки України «Про реформування системи фізичного виховання учнів та студентської молоді у навчальних закладах України» кафедрою проведено ряд науково-дослідних робіт:

• 2003-2005 рр. «Організаційно-педагогічні засади реформи предмету «Фізична культура» у контексті державної концепції «Освіта XXI століття».
• 2006-2008 рр. «Вплив кредитно-модульної системи викладання предмету «Фізична культура» на здоров’я, фізичний стан та працездатність студентів».
• 2009-2011 рр. «Дослідження важливих аспектів навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи у фізичному вихованні студентів (для основної, підготовчої та спеціальної медичних груп)».
• 2012-2014 рр. «Дослідження нових технологій та критеріїв толерантності до фізичних навантажень студентів ВНЗ».
• 2015-2020  рр. виконана науково-дослідна робота за темою: «Дослідження методів підбору фізичних навантажень для студентів-спортсменів».
• 2021-2023 рр. запланована науков-дослідна робота за темою: «Дослідження щодо застосування інтерактивних програмних комплексів для реалізації дистанційного режиму на заняттях з фізичного виховання в ДВНЗ УДХТУ».

Основним напрямом наукової діяльності є проведення фундаментальних та прикладних робіт з розробки методів синтезу нових іоногенних (в тому числі іонних рідин), органічних та елементоорганічних полімерів, а також створення на їх основі клеїв, покриттів, іонообмінних та іонпровідних матеріалів; зв’язуючих і модифікуючих добавок для полімерних композиційних і лакофарбових матеріалів; теплозахисних покриттів для ракетно-космічної техніки; розробка каталізаторів етерифікації, переетерифікації, ацидолізу жирової сировини; розробка харчових продуктів оздоровчого призначення.

Новим напрямом діяльності кафедри є розвиток технологій «Зеленої хімії» – синтезу біопалива, розчинників, модифікаторів полімерних композицій, мастил, засобів для чищення та консервації зброї та військової техніки, отриманих з жирової сировини рослинного та тваринного походження.

• синтез елементоорганічних полімерів;
• структура, теплофізичні властивості та релаксаційні характеристики іоногенних полімерів;
• полімерні електроліти для електрохімічних пристроїв;
• наноматеріали на основі полііоненів та силікатів;
• композиційні матеріали спеціального призначення;
• утилізація вторинних полімерів;
• модифікація полімерних композиційних матеріалів
• альтернативні палива, їх властивості та вплив на конструкційні матеріали;
• розробка синтетичного автомобільного палива;
• розробка пакетів присадок для сумішевих палив та паливно-мастильних матеріалів на основі біологічної сировини;
• вивчення механізму формування асфальто-смолисто-парафінових відкладень;
• дослідження корозійних властивостей нових речовин для попередньої обробки нафти.
• створення ресурсозберігаючих технологій при виробництві еластомерних матеріалів, в тому числі науково-технічні засади переробки відходів гум та створення інгредієнтів з використанням сировини тваринного та рослинного походження.
• фундаментальні дослідження з метою виявлення закономірностей функціювання полімерних матеріалів з широким діапазоном варіювання деформаційно-міцносних властивостей.
• розробка методики визначення функціональної дії основних інгредієнтів гумової суміші.
• наукові засади використання екологічно безпечних природних і синтетичних дисперсних матеріалів в еластомерах;
• модифікація властивостей еластомерних композицій речовинами з кватернізованим атомом нітрогену, отриманими з рослинної або вторинної сировини;
• фізико-хімічні основи регулювання фазової морфології еластомерно-олігомерних композицій адгезивного та спеціального призначення;
• розробка полімерних клеїв, анаеробних клейових композицій та адгезивів різного призначення;
• науково-практичні основи створення композиційних інгредієнтів для еластомерних матеріалів різного призначення;
• синтез і вивчення властивостей полімерних четвертинних амонієвих солей для застосування у технології виготовлення та обробки фотоматеріалів, в якості прискорювачів процесу седиментації бентонітової глини з водної суспензії, модифікаторів плівкових полімерних матеріалів та компонентів інгібітору корозії сталі тощо;
• розробка наукових основ створення полімерних іонних рідин та іонних рідин іоненового типу з високим рівнем іонної провідності в широкому діапазоні температур для вирішення нагальних проблем хімічної та харчової технологій;
• створення нових лакофарбових матеріалів і покриттів, типографських і поліграфічних матеріалів з покращеними характеристиками.

• філософія і культура в умовах цифрової та соціально-культурної глобалізації;
• жанрово-стилістичні процеси в літературі ХХ – поч. ХХІ ст.;
• специфіка аграрних революцій на початку ХХ ст.;
• розвиток народної освіти і першій половині ХХ ст.

• дослідження типових процесів хімічної технології під впливом силових полів та апаратурно-технологічних факторів;
• дослідження хімічних, масо- і теплообмінних процесів;
• дослідження процесів одержання дисперсних матеріалів із рослинної і мінеральної сировини та апаратурного оформлення процесів їх отримання.

• моделювання технологічних процесів та дослідження нових матеріалів для підвищення довговічності та технологічності обладнання;
• апаратурно-технологічне оформлення енергоефективних процесів в хімічних та суміжних виробництвах;
• розробка технологічної схеми і вихідних вимог до обладнання з виготовлення харчової продукції.

• фазо-, текстуро- і структуроутворення матеріалів при електрокристалізації та розробка технологій одержання покриттів з поліпшеними властивостями;
• динаміка та міцність механічних систем барабанних млинів та іншого технологічного обладнання;
• оптимальне проектування конструкцій, що працюють в агресивному середовищі, та математичне моделювання їх корозійного руйнування;
• проектування та розробка реакторів озонування для підприємств машинобудування та хімічної промисловості.

Дослідження присвячені

• оптимальному функціонуванню багатопроцесорних систем;
• проектуванні оптимальних інтегральних схем;
• оптимальному функціонуванню мережі;
• системам штучного інтелекту;
• машинному навчанню;
• проектуванні надійних комп’ютерних систем;
• розробці інтелектуальних робототехнічних систем;.
• розробці охоронних систем;
• розробці кіберфізичних систем;
• розробка криптографічних систем.

• математичне моделювання та дослідження фізико-хімічних процесів в елементах обладнання хімічних виробництв;
• розробка інтелектуальних інформаційних систем, зокрема – в системах дистанційної освіти;
• дослідження в галузі чисельних методів розв’язання систем рівнянь математичної фізики і нелінійного математичного програмування;
• розвиток чисельних методів з застосуванням моделей та методів обчислювального інтелекту.

Наукова діяльність колективу кафедри орієнтована на підвищення ефективності використання паливних ресурсів, розробку, дослідження, відбір та впровадження раціональних джерел енергії, прогресивних теплотехнічних рішень, енергозберігаючих теплових схем на основі відновлюваних джерел енергії (сонячної, вітрової, геотермальної енергії та і н.), досконалих конструкцій теплотехнологічного обладнання, оптимальних режимів експлуатації і заходів модернізації енерготехнологічного устаткування (печі, парокотельні установки, теплообмінні апарати, холодильні та теплонасосні установки та ін.):

• термічне знешкодження рідких радіоактивних відходів з використанням апаратів зануреного горіння;
• підвищення ефективності роботи теплоенергетичного устаткування з метою зменшення енерговитрат і економії палива;
• розробка методів контролю якості спалювання палива на основі ефекту іонізації;
• створення систем енергопостачання з використанням відновлюваних джерел енергії;
• закономірності розвитку струменевих і факельних процесів при спалюванні газоподібного, рідкого і пиловугільного палива;
• збільшення тепловіддачі від факела на поверхні нагріву з метою економії палива;
• моделювання процесів тепломасообмену;
• дослідження процесів горіння і розробка пальникових пристроїв, що працюють в імпульсному режимі, які забезпечують економію палива і зменшують утворення шкідливих викидів;
• підвищення ефективності використання енергоресурсів в теплових системах;
• вирішення проблем акумулювання теплової енергії;
• теплогенератори на основі кавітаційних ефектів;
• апарати зануреного згорання для теплопостачання.

• дослідження та екологічний моніторинг повітряного і водного басейнів Дніпровського регіону”, що виконує спеціалізована науково-дослідна лабораторія кафедри
• комп’ютерне моделювання та параметричний синтез автоматизованих систем керування технологічними процесами.

• математичне моделювання складних технічних систем;
• моделювання селекції та біологічних процесів.

• формування організаційно-економічного механізму підвищення ефективності функціонування вітчизняних підприємств хімічної промисловості
• створення ефективної інтеграційної системи управління діяльністю хімічних та нафтохімічних підприємств в ієрархічному конкурентному середовищі.

• управління трудовими ресурсами і потенціалом промислових підприємств;
• застосування актуальних наукових підходів (обчислювального інтелекту, нечіткої логіки та нечітких множин) до аналізу та оцінки соціально-економічних систем;
• оцінка конкурентоспроможності підприємств та аналіз конкурентного середовища;
• аналіз проблем регіональної інфраструктури: екологія, управління, організація та конкурентний імунітет;
• розвиток і відтворення економічних відносин;
• трансформаційні зміни галузей економіки України;
• практичне рішення проблемних питань підприємств за авторськими методиками: комплексний аналіз господарської діяльності, побудова інформаційної моделі, розрахунок ключових показників ефективності, виявлення соціально-економічних протиріч тощо.

Колектив кафедри досліджує актуальні проблеми стратегічного управління суб’єктами господарювання, займається питаннями формування господарського та фінансово-кредитного механізму на підприємствах хімічній промисловості України; досліджує організаційно-економічний механізм інноваційних процесів у хімічній промисловості; вивчає кон’юнктуру ринку та конкуренції виробників промислових товарів; обґрунтовує теоретико-методологічні та методичні підходи ефективного розвитку промислових підприємств.

Пріоритетними тематичними напрямами для фундаментальних та прикладних досліджень кафедри менеджменту та фінансів обрано наступні:

• реалізація стратегічних рішень в сфері менеджменту та фінансів;.
• формування мотиваційного механізму організацій;
• проблеми управління і фінансування інноваційно-інвестиційних проектів;
• проблематика застосування новітніх фінансових інструментів і технологій в сферах публічних та корпоративних фінансів, фінансового і страхового ринків.

• актуальні проблеми формування господарського та фінансово-кредитного механізму в хімічній промисловості України;
• обґрунтування організаційно-економічного механізму інноваційних процесів у хімічній промисловості;
• вивчення кон’юнктури ринку та конкуренції виробників промислових товарів;
• обґрунтовує теоретико-методологічні та методичні підходи ефективного розвитку промислового ринку.

• дослідження лінгвістичних компетенцій у немовних вищих навчальних закладах;
• комунікативні особливості навчання перекладу;
• семантичні особливості номінацій.

фундаментальні дослідження у галузі електрохімії та розробка новітніх прогресивних високопродуктивних технологій нанесення різноманітних гальванічних покриттів металами, сплавами та нанокомпозитами, що можуть бути використані на підприємствах аерокосмічної, машинобудівної, хімічної галузей, військово-промислового комплексу

дослідження в області переробки рослинної сировини з метою отримання фармацевтичних препаратів, домішок харчового і лікувально-профілактичного призначення, стимуляторів росту та засобів захисту рослин.

займається обробкою поверхні різних матеріалів і виробів плазмою; розробкою методів синтезу та виробництва нанодисперсних оксиднометалевих матеріалів із використанням плазми; процесами переробки золото- і срібловмісної мінеральної сировини, а також процесами переробки відходів та отрутохімікатів.

вирішує актуальні проблеми хімії та технології нано- та дрібнокристалічних порошкових матеріалів, розробляє наукові основи та технології отримання високодисперсних сполук для спецкерамік різного призначення.

проводить дослідження, розробку і оптимізацію хімічних джерел стуму (ХДС) різних електрохімічних систем, в т. ч. на основі вітчизняної сировини, з використанням методів неруйнівного контролю вихідних матеріалів і кінцевого продукту; синтезує високоефективні електродні матеріали і електроліти, розробляє нові технології і конструкційні системи ХДС нового покоління, питомі характеристики яких у декілька разів перевищують характеристики традиційних.

створення нових лакофарбових матеріалів і покриттів, типографських і поліграфічних матеріалів з покращеними характеристиками.

(акредитована Національним агентством з акредитації України) виконує оцінку відповідності та визначає якість відповідно до вимог ДСТУ ISO/IES 17025:2017 (ISO/IES 17025:2017) в сфері випробування палив, олив, розчинників, спеціальних, охолоджуючих, гідравлічних рідин, відпрацьованих нафтопродуктів за фізико-хімічними показниками на замовлення постачальників та споживачів нафтопродуктів.

виконує науково-дослідні роботи в галузі метрології, екологічного контролю і моніторингу, а також роботи, пов’язані з інвентаризацією і розробкою нормативів гранично допустимих скидів і викидів забруднюючих речовин.

Головні напрямками діяльності НДЛ АС та Е орієнтовані на дослідження фундаментальних та прикладних питань одержання, перетворення й збереження енергії.

Фундаментальні дослідження спрямовані на розвиток теорії і розуміння:

• фазових перетворень, що супроводжують електрохімічні процеси в хімічних джерелах струму (ХДС), при корозії, виділенні та поглинанні газів;
• механизмов та особливостей переносу електричних зарядів в водних розчинах та інших середовищах й матеріалах, що використовуються в системах електрохімічної енергетики;
• базових принципів роботи хімічних джерел струму, паливних елементів, генераторів водню та інших систем пов’язаних з генерацією, накопиченням, збереженням та використанням енергії.

Прикладні роботи спрямовані на:

• створення електродів ХДС с підвищеними струмовими й ємностними характеристиками та великим терміном використання, насамперед за рахунок використання капсульованих активних матеріалів;
• оптимізацію конструкцій електродів та ХДС;
• розробка електрохімічних методів генерації водню зі зниженими енергозатратами та засобів його накопичення й використання, при одночасному отриманні в анодному просторі корисних продуктів;
• розробка та оптимізація опитних зразків обладнання для генерації, збереження та використання водню, а також виділення корисних побічних продуктів;
• пошук оптимальних режимів експлуатації електрохімічних пристроїв для генерації водню, електроенергії та її збереження;
• розробка та створення обладнання для випробування та використання електрохімічних енергетичних пристроїв.