Кафедра фармації, хімії та технологій
Кафедра «Фармації та технології органічних речовин» є однією зі старіших кафедр університету, яка бере свій початок в 1940 році разом з появою в Дніпропетровському хіміко-технологічному інститутові спеціальності «Хімічна технологія органічного синтезу». На той час вона носить назву кафедра «Технології органічного синтезу», а згодом – «Технології основного органічного синтезу». В 1941 році на спеціальність «Технологія основного органічного синтезу» було переведено 2 студента, яких з початком війни було направлено до Військово-хімічної академії.
Засновником кафедри і її першим завідувачем був професор Єфим Семенович Вассерман. Перші роки діяльності кафедри припали на період Великої Вітчизняної війни. Разом з інститутом кафедра була евакуйована до м. Кемерово. Після звільнення м. Дніпропетровська у червні 1944 року кафедра разом з інститутом повертається в рідне місто. З поверненням починається важкий період відновлення зруйнованого за роки війни інституту. В листопаді 1944 р. наказом по інституту №156 від 6.11.44 року була відзначена успішна робота кафедри по підготовці до нового навчального року.
Перший випуск інженерів-технологів за фахом «Технологія основного органічного синтезу» в кількості 5 чоловік відбувся в 1945 році. Одним з випускників був громадянин Польщі, згодом директор департаменту важкої хімії Польщі – Леон Земчак. Невеликим був випуск фахівців і в наступному році – 9 чоловік. Четверо з них – Коцюба А.А., Пліт В.О., Черток Є.Р. і Жук (Чебрикова), довгі роки працювали викладачами в інституті.

проф. Кретов Олександр Єфимович
Одним з перших післявоєнних викладачів кафедри була Петруша Е.А., яка працювала до цього начальником цеху на заводі отруйних речовин у м. Чапаєвську. Вона була на той час керівником всіх дипломних проектів кафедри.
У 1949 р. кафедру очолив проф. Олександр Єфимович Кретов.
До 1937 р. проф. Кретов О.Є. працював начальником кафедри Військово-хімічної академії (військове звання – комдив); у 1937 р. був репресований і 9 років очолював спецлабораторію НКВС. У цій лабораторії був розроблений принципово новий кумольний метод синтезу фенолу. У 1946 р. проф. Кретов О.Є. був звільнений, але без права проживання в Москві і закритих містах.
Під керівництвом проф. Кретова О.Є. був створений лабораторний практикум технологічного характеру, в організації якого взяли участь співробітники кафедри – Черток Є.Р., Краковцева Г.Є. і Рагозіна В.І.
У 1950 р. кафедру закінчив Радченко Є.Д. – майбутній герой соціалістичної праці, директор Ангарського нафтопереробного комбінату, а потім директор НДІ нафтопереробки в Москві

проф. Бурмістров Сергій Іванович
Починаючи з 1952р. і по 1979 р. кафедрою керував проф. Сергій Іванович Бурмістров, запрошений до інституту з м. Іваново. Вже в той час кафедра почала приймати сучасний вигляд. Під час керівництва Бурмістрова С.І. велика увага приділялась розвитку досліджень у галузі хімії хінонімінів, сульфамідів та флуорентену. В цей час починається підготовка кандидатів наук через аспірантуру, якою керують крім завідувача кафедрою, доценти кафедри Червинський К.О. (надалі – ректор Чернівецького університету), Шенбор М.І., Титов Є.А., Марков В.І. та Дубіна В.Л. Усього на кафедрі захищено більше 50 кандидатських дисертацій і 3 докторських.
Проф. С.І. Бурмістров – один з організаторів проблемної лабораторії, керівник відділу хімікатів для полімерних матеріалів. У відділі, крім фундаментальних досліджень алкилювання азотовмісних сполук, активно займалися технологічною розробкою створення нових вітчизняних, термо- і світлостабілізаторів. Так було розроблено технологію нового термостабілізатору шинного корду Н-1 та організовано його промислове виробництво на Рубіжанському ВО «Краситель». З 1971 р. капроновий корд, що випускався Чернігівським комбінатом синтетичного волокна, стабілізувався термостабілізатором Н-1, що дало можливість значно продовжити термін використання автомобільних шин.

проф. Марков Віктор Іванович
В 1979 року кафедру очолив д.х.н. проф. Марков Віктор Іванович. Розвиток кафедри йшов не тільки в напрямку зростання числа фахівців, які щорічно випускаються, але й у розширенні профілю фахівців. З 1988 року студенти здобувають одну зі спеціалізацій спеціальності “Хімічна технологія органічних речовин”:
– “технологія органічного синтезу”,
– “технологія біологічно активних речовин”,
– “технологія поверхнево-активних речовин і синтетичних миючих засобів”.
З 1994 р. на кафедрі організована підготовка за фахом «Промислова фармація». З 1999 року спеціальність з напрямку «Хімічна технологія й інженерія» була переведена в напрямок «Фармація» і стала називатися «Технологія фармацевтичних препаратів»., що зажадало корінної перебудови навчального процесу з уведенням нових дисциплін медико – біологічного і фармацевтичного профілю. В даний час спеціальність «Технології фармацевтичних препаратів» – одна з найпрестижніших в університеті.

проф. Харченко Олександр Васильович
З 2005 року кафедру очолює д.х.н. професор Олександр Васильович Харченко. В цей же рік вона змінює назву з «Технології основного органічного синтезу» на «Хімічну технологію органічних речовин та фармацевтичних препаратів».
В 2010 році кафедра відзначила свій 70-річний ювілей.
Після з’єднання з кафедрою органічної хімії в 2019 році формується остаточна назва – кафедра «Фармації та технології органічних речовин».
Завдяки зусиллям завідувача кафедрою проф. Харченко О.В., професорів Маркова В.І., Просяника О.В., Бурмістрова К.С. та Штамбурга В.Г. і колективу кафедри останнім часом значно пожвавлено роботу над основними напрямами наукових досліджень кафедри. Передумовою цього стало відновлення зв’язків з провідними науковими закладами України, такими як Інститутом органічної хімії НАН України, Інститутом біоорганічної хімії і нафтохімії НАН України, Інститутом хімії високомолекулярних сполук НАН України, Інститутом монокристалів, Національним фармацевтичним університетом (м. Харків) та іншими провідними науковими центрами України. Науковий інтерес кафедри охоплює дослідження алкілування азотвмісних органічних сполук, реакційної здатності похідних хинонімінов і азиридинів та синтез азот- і сірковмісних гетероциклічних сполук.
За період існування кафедри, крім фундаментальних досліджень, можна відзначити ще і прикладні розробки по створенню нових технологічних мастил для обробки металів під тиском, розроблено технології виробництва молочної кислоти, затверджувачів епоксидних композицій і т.д. Велика кількість розробок була реалізована в промисловому виробництві. Прикладом може створення на кафедрі і реалізація на Шосткінському заводі Хімреактивів технології виробництва мономера-гексаметиленбісмалеіміду, що дозволило підвищити теплостійкість заливальних компаундів і знизити вагу деяких деталей космічних апаратів.
Крім роботи науковців кафедри велика увага приділяється і науково –дослідницькій роботі студентів. Щорічно студенти кафедри виступають з доповідями на наукових конференціях у Дніпропетровську, Харкові, Одесі та інших містах України.
Слід відзначити що за весь період існування кафедра підготувала і випустила більш 2-х тисяч інженерів, серед яких чимало талановитих керівників промисловості та видатних діячів науки:
Базакін В.І.– головний інженер Всесоюзного об’єднання “ХІМРЕАКТИВ”;
Безус І.Т. – начальник технічного управління МХП України;
Лікар А.Ф. – директор Шосткінського заводу хімреактивів;
Момот В.Я. – директор Київського заводу хімікатів;
Лохманчук Л.С. – головний фахівець з ацетилену МХП колишнього СРСР у Сіверськодонецькій філії ГІАП;
Тараненко А.Г. – директор Костянтинівського хімзаводу;
Феденко А.М. – директор заводу органічних виробництв ВАТ “Дніпроазот” та багато інших.
Серед випускників кафедри – 15 докторів наук і більш 100 кандидатів наук.
50 випускників кафедри працюють (працювали ) в УДХТУ, в тому числі 19 викладачів кафедр: ТОРФП, органічної, фізичної, неорганічної хімії, технології високомолекулярних сполук, охорони праці, процесів та апаратів. П’ять завідуючих кафедр УДХТУ закінчили спеціальність ХТОР (ТООНС).
Випускники кафедри працюють в університетах і фірмах США, Японії, Канади, Данії, Франції, Мозамбіка.
Кафедра ФтаТОР підтримує наукові контакти з колишніми викладачами кафедри, які зараз працюють в університетах та хімічних фірмах США, Франції, Німеччини (доц.. Денисенко С.М., к.х.н. Кириченко К.М., к.х.н. Вакуленко А.В., к.х.н. Касьян А.О., к.х.н. Роговий Б.В., к.х.н. Шевченко В.І., д.х.н. Рудченко В.Ф. та інші).
Хронологія становлення кафедри "Фармації та технології органічних речовин"
1940 рік. Поява в Дніпропетровському хіміко-технологічному інститутові спеціальності «Хімічна технологія органічного синтезу», на базі якої в цьому ж році було створено кафедру «Технології органічного синтезу». Першим керівником кафедри стає професор Єфим Семенович Вассерман.
1941 рік. Евакуація кафедри «Технології органічного синтезу» разом з інститутом до міста Кемерово. На цей час на спеціальність «Технологія основного органічного синтезу» було переведено 2 студенти, яких з початком війни було направлено до Військово-хімічної академії.
Червень 1944 року. Кафедра разом з інститутом повертається в рідне місто. З поверненням починається важкий період відновлення зруйнованого за роки війни інституту.
Листопад 1944 року. Наказом по інститутові №156 від 6.11.44 року була відзначена успішна робота кафедри «Технології органічного синтезу» по підготовці до нового навчального року.
1945 рік. Перший випуск інженерів-технологів за фахом «Технологія основного органічного синтезу» в кількості 5 чоловік. Одним з випускників був громадянин Польщі, згодом директор департаменту важкої хімії Польщі – Леон Земчак.
1946 рік. Другий випуск інженерів-технологів за фахом «Технологія основного органічного синтезу» в кількості 9 чоловік, четверо з яких – Коцюба А.А., Пліт В.О., Черток Є.Р. і Жук (Чебрикова), довгі роки працювали викладачами в інституті. Керівником всіх дипломних проектів стає один з перших післявоєнних викладачів кафедри – Петруша Е.А.
1949 рік. Кафедру «Технології органічного синтезу» очолює професор Олександр Єфимович Кретов. Під керівництвом професора Кретова О.Є. був створений лабораторний практикум технологічного характеру, в організації якого взяли участь співробітники кафедри – Черток Є.Р., Краковцева Г.Є. і Рагозіна В.І.
1950рік. Кафедру закінчує Радченко Є.Д. – майбутній герой соціалістичної праці, директор Ангарського нафтопереробного комбінату, а потім директор НДІ нафтопереробки в м. Москва.
1952 рік. Кафедру «Технології органічного синтезу» очолює професор Сергій Іванович Бурмістров, запрошений до інституту з м. Іваново. Саме в цей час кафедра почала набувати сучасного вигляду. Під час керівництва Бурмістрова С.І.велика увага приділялась розвитку досліджень у галузі хімії хінонімінів, сульфамідів та флуорентену. В цей час починається підготовка кандидатів наук через аспірантуру, якою керують крім завідувача кафедрою, доценти кафедри Червинський К.О.(надалі – ректор Чернівецького університету), Шенбор М.І., Титов Є.А., Марков В.І. та Дубіна В.Л.. Проф. С.І. Бурмістров – один з організаторів проблемної лабораторії, керівник відділу хімікатів для полімерних матеріалів. У відділі, крім фундаментальних досліджень алкилювання азотовмісних сполук, активно займалися технологічною розробкою створення нових вітчизняних, термо- і світлостабілізаторів. Так було розроблено технологію нового термостабілізатору шинного корду Н-1 та організовано його промислове виробництво на Рубіжанському ВО «Краситель».
1971 рік. Впровадження у виробництво капронового корду, що випускався Чернігівським комбінатом синтетичного волокна, термостабілізатора Н-1, розробленого під керівництвом проф. Бурмістра С.І. співробітниками кафедри. Цей винахід дозволив значно продовжити термін використання автомобільних шин.
1979 рік. Кафедру очолює д.х.н. професор Віктор Іванович Марков. За час його керування кафедра остаточно сформувалась в сучасному вигляді. Розвиток кафедри було помітно не лише за рахунок зростання числа фахівців, які щорічно випускаються, але й у розширенні їх профілю.
1988 рік. Студенти отримують можливість здобувають одну зі спеціалізацій спеціальності “Хімічна технологія органічних речовин”:
– технологія органічного синтезу;
– технологія біологічно активних речовин;
– технологія поверхнево-активних речовин і синтетичних миючих засобів.
1994 рік. На кафедрі «Технології основного органічного синтезу» організовано підготовку фахівців за напрямком «Промислова фармація».
1999 рік. Підготовка фахівців для фармацевтичної галузі з напрямку «Хімічна технологія й інженерія» була переведена в напрямок «Фармація». Спеціальність отримала назву «Технологія фармацевтичних препаратів», що призвело до корінної перебудови навчального процесу з уведенням нових дисциплін медико – біологічного і фармацевтичного профілю. В даний час спеціальність «Технологія фармацевтичних препаратів» – одна з найпрестижніших в університеті.
2005 рік. Кафедру очолює д.х.н. професор Олександр Васильович Харченко.
Кафедра змінює назву з «Технології основного органічного синтезу» на «Хімічну технологію органічних речовин та фармацевтичних препаратів».
Завдяки зусиллям завідувача кафедрою проф. Харченко О.В. та проф. Маркова В.І. і колективу кафедри останнім часом пожвавлено роботу над основними напрямами наукових досліджень кафедри. Передумовою цього стало відновлення зв’язків з провідними науковими закладами України, такими як Інститутом органічної хімії НАН України, Інститутом біоорганічної хімії і нафтохімії НАН України, Інститутом хімії високомолекулярних сполук НАН України, Інститутом монокристалів, Харківською фармацевтичною академією та іншими науковими центрами.
2010 рік. Кафедра відзначила свій 70-річний ювілей.
2019 рік. До кафедри приєднали кафедру органічної хімії. Змінилася назва кафедри з «Технології органічних речовин та фармацевтичних препаратів» на «Фармації та технології органічних речовин».
Серед випускників кафедри – 16 докторів наук, більше 100 кандидатів наук.
50 випускників кафедри працюють (працювали) в УДХТУ, в їх числі 19 викладачів кафедр: ХТОР, органічної, фізичної, неорганічної хімії, технології високомолекулярних сполук, охорони праці, процесів та апаратів. П’ять завідуючих кафедрами УДХТУ закінчили спеціальність ХТОР (ТООНС).
Випускники кафедри працюють в університетах і фірмах США, Японії, Канади, Данії, Франції, Мозамбіку.


1930-1941 роки

Даїн Борис Якович
1944-1951 роки
Ройтер Володимир Андрійович
1951-1964 роки
Волштейн Лев Мойсейович
1966-1976 роки
Дулова Віра Іванівна
1976-1978 роки
Сагоян Леник Миколайович
1978-1999 роки
Бовикін Борис Олександрович
1999 рік – до теперішнього часу

Штеменко Олександр Васильович
Кафедра неорганічної хімії ДВНЗ «УДХТУ» відноситься до загальноосвітніх кафедр і забезпечує фундаментальні знання студентів усіх напрямків підготовки з загальної та неорганічної хімії. Очолює кафедру доктор хімічних наук, професор Штеменко Олександр Васильович.
Кафедра виконує ряд фундаментальних та прикладних науково-дослідних робіт, веде активну науково-методичну роботу. Протягом багатьох років кафедра неорганічної хімії залишається опорною кафедрою за фахом для усіх ВНЗ Дніпропетровської області.
Кафедра неорганічної хімії є найпершою хімічною кафедрою, з якою зустрічаються студенти хіміко-технологічного університету, тому колектив кафедри окрім наукової та навчальної роботи приймає активну участь у вихованні та адаптації студентів першокурсників у ВНЗ.
Понад 40 років кафедра неорганічної хімії є організатором роботи унікальної у Придніпропетровському регіоні “Школи хіміка”, де актуальні питання хімічної науки розглядаються провідними вченими та викладачами університету, тим самим формуючи науковий світогляд талановитої учнівської та студентської молоді.
Високий професіоналізм професорсько-викладацького складу кафедри реалізований не тільки у роботі із студентами університету. Викладачі кафедри беруть участь у проведенні семінарів для вчителів хімії середніх шкіл і викладачів коледжів, проводять виїзні семінари для учнів середніх шкіл та ліцеїв до міст та населені пункти області. Представники кафедри на чолі з завідувачем входять до складу журі і забезпечують роботу учнівських та студентських обласних і Всеукраїнських олімпіад з хімії.
Історія кафедри починає відлік з 1930 року. Першим завідувачем став доктор хімічних наук, професор Дайн Борис Абрамович. Під його керівництвом на кафедрі у довоєнні роки проводились наукові дослідження в області фотохімії.
Під час Великої Вітчизняної війни кафедра у складі інституту була евакуйована і після повернення з евакуації у 1944 році була реорганізована у кафедру неорганічної і фізичної хімії, яку очолив доктор хімічних наук, професор, а потім академік Академії наук УРСР Ройтер Володимир Андрійович.
Саме академік Ройтер залишився завідувати кафедрою після відокремлення від неї кафедри фізичної хімії у 1948 році. Під керівництвом академіка Ройтера проводились наукові дослідження в галузі електрохімії, кінетики хімічних реакцій і каталізу. У цей час підготували і захистили кандидатські дисертації Кузнєцов О.Н. та Юза В.О.
З 1951 року, після від’їзду професора Ройтера В.А. у Київ, кафедру очолив доктор хімічних наук професор Волштейн Лев Мойсейович. Під його керівництвом кафедра до 1964 року здійснювала наукові дослідження у галузі координаційної хімії. Вперше були синтезовані комплексні сполуки платини і хрому з амінокислотами, проводились дослідження ізомерії комплексних сполук, встановлювались закономірності процесів комплексоутворення. Під керівництвом проф. Волштейна Л.М.були захищені кандидатські дисертації Мотягіною Г.Г., Бураченко Л.С. та Володіною І.О., які пізніше стали доцентами кафедри.
З 1964 по 1966 рік кафедрою завідував доцент Кузнєцов Олександр Никифорович. Під його керівництвом проводилось вивчення механізму і кінетики відновлення металів родини заліза. А у 1966 році кафедру очолила доктор хімічних наук, професор Дулова Віра Іванівна.
Проф. Дулова В.І. стала ініціатором перебудови лекційного курсу, що викладався на кафедрі, був запроваджений факультативний курс для студентів “Будова речовини”, оформлена предметна аудиторія кафедри №431.
Під керівництвом проф. Дулової В.І. проводились дослідження комплексоутворення і кислотно-основної рівноваги у неводних розчинах. Ці дослідження стали основою для 23 кандидатських дисертацій. Серед дисертантів проф. Дулової В.І. були доценти кафедри Гурєєва Л.І., Артюхова Є.П., Молчанова Н.Р., Скидан Н.О., Беляєва А.А., співробітники інших вузів. Дослідження окисно-відновних рівноваг і швидкості перезарядки іонів перехідних металів в комплексах, які проводили у цей час доценти Мотягіна Г.Г., Бураченко Л.С., Володіна І.О., внесли значний вклад в уявлення про моделювання біохімічних процесів. На кафедрі велась робота з синтезу та дослідження властивостей нових на той час комплексних сполук – фторгерманатів під керівництвом доц. Куліша Миколи Федоровича.
В цей час кафедра в цільовій аспірантурі готує наукові кадри для інших ВНЗ –Дніпродзержинського індустріального інституту і Дніпродзержинського філіалу Державного інституту азотної промисловості.
Плином багатьох років співробітники кафедри читали лекції на курсах підвищення кваліфікації вчителів хімії середніх шкіл і викладачів технікумів, а також виїжджали з лекціями для викладачів і учнів середніх шкіл до районів області. Викладачі кафедри і аспіранти були лекторами «Школи хіміка» при ДХТІ і у її філіалах, в народному університеті, по лінії товариства “Знання”. Щорічно проводились обласні олімпіади серед школярів з хімії, ряд республіканських олімпіад, а в 1967 році кафедра стала одним з організаторів І Всесоюзної олімпіади школярів з хімії.
У 1974 році кафедра як організатор приймає у стінах ДХТИ VIII Українську республіканську конференцію з неорганічної хімії.
З 1976 по 1978 рік кафедру неорганічної хімії очолює доктор хімічних наук Сагоян Леник Миколайович, який з 1979 р. стає науковим керівником Галузевої науково-дослідницької лабораторії моделювання, розробки і оптимізації акумуляторних систем кафедри, основними напрямками наукової діяльності якої були дослідження та моделювання механізмів електрохімічних процесів в електродах хімічних джерел струму, розробка нових і удосконалення традиційних технологій виготовлення акумуляторних електродів, пошук і вивчення впливу активуючих та стабілізуючих добавок на поведінку електродів хімічних джерел струму, розробка методів прискореного заряду акумуляторів.
Під керівництвом д.х.н. Сагояна Л.М. захистили кандидатські дисертації Антоненко П.А., Алешкевич С.О., Гулямов Ю.М., Марченко Г.П., докторську дисертацію захистив Барсуков В’ячеслав Зіновійович.
З 1979 по 1999 рік кафедрою керував доктор хімічних наук, професор Бовикін Борис Олександрович. У цей період співробітниками кафедри була вперше в Україні розроблена рейтингова система оцінки знань студентів.
В цей період кафедра неорганічної хімії стає опорною у хіміко-технологічній освіті вузів Придніпровського регіону. Викладачі кафедри організовували і проводили республіканські олімпіади з хімії для студентів ВНЗ. Кафедрою надавалась постійна допомога школам і технікумам області у галузі підготовці абітурієнтів з хімічних дисциплін. За значні досягнення у навчально-методичній роботі викладачі кафедри були відзначені грамотами Мінвузу УРСР та іншими нагородами.
Науковий напрямок, розвинений професором Бовикіним Б.О., пов’язаний з використанням неорганічних і координаційних сполук як біологічно активних речовин, каталізаторів і матеріалів для нової техніки. Співробітниками кафедри досліджувались нові сполуки, які були рекомендовані як ефективні засоби захисту рослин, а також перспективні лікарські препарати. Велика увага приділялась екологічним проблемам області, а саме очищенню води від забруднення токсичними металами. Особливо успішно розвивався метод дослідження дії сполук металів і комплексів на штучні мембрани, що моделюють поведінку біологічних клітин. Вперше у науковій практиці була відкрита властивість метало-комплексів переносити аніони через бішарові ліпідні мембрани.
Б.О. Бовикіним у співавторстві з викладачами і співробітниками за цей період опубліковано більш ніж 250 наукових праць. Результати досліджень неодноразово доповідались на Міжнародних і Республіканських нарадах і конференціях. Професор Б.О. Бовикін був обраний академіком Академії наук Вищої школи України. Під його науковим керівництвом захищено 5 кандидатських і 2 докторські дисертації (Омельченко О.М. і Штеменко О.В.).
З 1999 року і дотепер кафедру очолює доктор хімічних наук, професор Штеменко Олександр Васильович.
Кафедра забезпечує вищу освіту студентам університету із загальної та неорганічної хімії, а з 2006 року навчання студентів усіх спеціальностей проводиться відповідно до європейських вимог кредитно-трансферної системи навчання з використовуванням модульно-рейтингової системи оцінювання знань студентів. Слід зауважити, що на час підписання Україною Болонської угоди рейтингова система оцінки знань була вже традиційною для кафедри неорганічної хімії і активно застосовувалась вже понад 20 років. Лекції за фахом супроводжуються численною кількістю демонстраційних хімічних та фізико-хімічних дослідів, частина з яких розроблена безпосередньо викладачами кафедри. Впроваджується мультимедійний супровід лекційного матеріалу.
Студенти університету під час навчання на кафедрі особисто проводять лабораторні досліди у спеціалізованих лабораторіях кафедри, і набувають першого досвіду у експериментальній хімії. Базуючись на традиціях та досвіді, набутому у минулі роки, проводиться велика робота по підготовці до друку й виданню методичних вказівок до лабораторного практикуму та самопідготовці студентів, підготовлений навчальний посібник з курсу неорганічної хімії. Кафедрою ведеться активна робота з розробки дистанційної освіти.
Колектив кафедри приймає участь і у суспільному житті університету. Викладачі кафедри неодноразово приймали участь у роботі і очолювали журі студентських конкурсів «Зимова красуня», «Студентська весна», КВК, ведуть активну виховну роботу із студентами.
Під керівництвом проф. Штеменка О.В. проводяться наукові дослідження у галузі хімії комплексних і кластерних сполук рідкісних і розсіяних елементів. Робота підтримується Державним фондом фундаментальних досліджень України і входить в координаційні плани Міністерства освіти та Національної академії наук України. За цією темою захищені 5 дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук, 3 аспіранти завершують роботу над кандидатськими дисертаціями.
Разом з кафедрою фізичної хімії проводиться робота з досліджень термічних та окисно-відновних процесів у нітратних енергонасичених системах (доц.. Коваленко І.Л.).
Результати досліджень неодноразово були представлені і пройшли наукову апробацію на Міжнародних конференціях та провідних наукових семінарах у США, Євросоюзі (Німеччина, Іспанії, Австрія, Чехія), Китаї, Росії та Молдові. Надруковано понад 210 наукових праць, отримано понад 30 патентів. Плином життя кафедри було захищені більше ніж 30 кандидатських дисертацій та три докторських дисертації.
За активну роботу з підготовки наукових кадрів, роботу з талановитою студентською та науковою молоддю, значні досягнення та особистий внесок у розвиток вітчизняної науки і освіти викладачі та керівник кафедри неодноразово одержували відзнаки, грамоти та подяки Міністерства освіти і науки України, Дніпропетровської обласної ради, Головного управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації, Дніпропетровської міськради.
Колектив кафедри неорганічної хімії в різні роки







Святкування 85-річчя кафедри (2015 рік)
