Приймальна комісія: тел: +38 (056) 746-27-21 , +38 (096) 651-73-94 udhtu@udhtu.edu.ua
Обрати сторінку

Кафедра фармації та технології органічних речовин

1940 рік. Поява в Дніпропетровському хіміко-технологічному інститутові спеціальності «Хімічна технологія органічного синтезу», на базі якої в цьому ж році було створено кафедру «Технології органічного синтезу». Першим керівником кафедри стає професор Єфим Семенович Вассерман.

1941 рік. Евакуація кафедри «Технології органічного синтезу» разом з інститутом до міста Кемерово. На цей час на спеціальність «Технологія основного органічного синтезу» було переведено 2 студенти, яких з початком війни було направлено до Військово-хімічної академії.

Червень 1944 року. Кафедра разом з інститутом повертається в рідне місто. З поверненням починається важкий період відновлення зруйнованого за роки війни інституту.

Листопад 1944 року. Наказом по інститутові №156 від 6.11.44 року була відзначена успішна робота кафедри «Технології органічного синтезу» по підготовці до нового навчального року.

1945 рік. Перший випуск інженерів-технологів за фахом «Технологія основного органічного синтезу» в кількості 5 чоловік. Одним з випускників був громадянин Польщі, згодом директор департаменту важкої хімії Польщі – Леон Земчак.

1946 рік. Другий випуск інженерів-технологів за фахом «Технологія основного органічного синтезу» в кількості 9 чоловік, четверо з яких – Коцюба А.А., Пліт В.О., Черток Є.Р. і Жук (Чебрикова), довгі роки працювали викладачами в інституті. Керівником всіх дипломних проектів стає один з перших післявоєнних викладачів кафедри – Петруша Е.А.

1949 рік. Кафедру «Технології органічного синтезу» очолює професор Олександр Єфимович Кретов. Під керівництвом професора Кретова О.Є. був створений лабораторний практикум технологічного характеру, в організації якого взяли участь співробітники кафедри – Черток Є.Р., Краковцева Г.Є. і Рагозіна В.І.

1950рік. Кафедру закінчує Радченко Є.Д. – майбутній герой соціалістичної праці, директор Ангарського нафтопереробного комбінату, а потім директор НДІ нафтопереробки в м. Москва.

1952 рік. Кафедру «Технології органічного синтезу» очолює професор Сергій Іванович Бурмістров, запрошений до інституту з м. Іваново. Саме в цей час кафедра почала набувати сучасного вигляду. Під час керівництва Бурмістрова С.І.велика увага приділялась розвитку досліджень у галузі хімії хінонімінів, сульфамідів та флуорентену. В цей час починається підготовка кандидатів наук через аспірантуру, якою керують крім завідувача кафедрою, доценти кафедри Червинський К.О.(надалі – ректор Чернівецького університету), Шенбор М.І., Титов Є.А., Марков В.І. та Дубіна В.Л.. Проф. С.І. Бурмістров – один з організаторів проблемної лабораторії, керівник відділу хімікатів для полімерних матеріалів. У відділі, крім фундаментальних досліджень алкилювання азотовмісних сполук, активно займалися технологічною розробкою створення нових вітчизняних, термо- і світлостабілізаторів. Так було розроблено технологію нового термостабілізатору шинного корду Н-1 та організовано його промислове виробництво на Рубіжанському ВО «Краситель».

1971 рік. Впровадження у виробництво капронового корду, що випускався Чернігівським комбінатом синтетичного волокна, термостабілізатора Н-1, розробленого під керівництвом проф. Бурмістра С.І. співробітниками кафедри. Цей винахід дозволив значно продовжити термін використання автомобільних шин.

1979 рік. Кафедру очолює д.х.н. професор Віктор Іванович Марков. За час його керування кафедра остаточно сформувалась в сучасному вигляді. Розвиток кафедри було помітно не лише за рахунок зростання числа фахівців, які  щорічно випускаються, але й у розширенні їх профілю.

1988 рік. Студенти отримують можливість здобувають одну зі спеціалізацій спеціальності “Хімічна технологія органічних речовин”:
– технологія органічного синтезу;
– технологія біологічно активних речовин;
– технологія поверхнево-активних речовин і синтетичних миючих засобів.

1994 рік. На кафедрі «Технології основного органічного синтезу» організовано підготовку фахівців за напрямком «Промислова фармація».

1999 рік. Підготовка фахівців для фармацевтичної галузі з напрямку «Хімічна технологія й інженерія» була переведена в напрямок «Фармація». Спеціальність отримала назву «Технологія фармацевтичних препаратів», що призвело до корінної перебудови навчального процесу з уведенням нових дисциплін медико – біологічного і фармацевтичного профілю. В даний час спеціальність «Технологія фармацевтичних препаратів» – одна з найпрестижніших в університеті.

2005 рік. Кафедру очолює д.х.н. професор Олександр Васильович Харченко.
Кафедра змінює назву з «Технології основного органічного синтезу» на «Хімічну технологію органічних речовин та фармацевтичних препаратів».

Завдяки зусиллям завідувача кафедрою проф. Харченко О.В. та проф. Маркова В.І. і колективу кафедри останнім часом пожвавлено роботу над основними напрямами наукових досліджень кафедри. Передумовою цього стало відновлення зв’язків з провідними науковими закладами України, такими як Інститутом органічної хімії НАН України, Інститутом біоорганічної хімії і нафтохімії НАН України, Інститутом хімії високомолекулярних сполук НАН України, Інститутом монокристалів, Харківською фармацевтичною академією та іншими науковими центрами.

2010 рік. Кафедра відзначила свій 70-річний ювілей.

Кафедра органічної хімії була організована у 1925 році на базі хімічного відділення металургійного факультету гірничого інституту, керівником якого до 1930 р. був професор Ю.В. Коршун. В той період колектив кафедри працював над питаннями хімії гетероциклічних сполук, включаючи сполуки пірольного ряду.

1930 р. кафедру очолив доктор хімічних наук, професор П.А. Бобров; з 1931 по 1938 рр. нею керував кандидат хімічних наук, доцент Є.С. Вассерман; у 1938-1941 рр. – доктор хімічних наук, професор І.О. Трефільєв. На кафедрі працювали викладачі, а потім доценти В.А. Алєксеєва, М.І. Савін, М.С. Ровинський, Р.І. Дубровська, К.М. Рафалович, Г.І. Бескіна. Науковий напрямок в ті роки був сконцентрований на проблемах синтезу напівпродуктів і барвників на основі коксохімічної сировини. З 1938 р. кафедра займалася питаннями хімічної переробки рослинної сировини.

У 1941-1951 рр. кафедрою керував кандидат хімічних наук, доцент М.І. Савін. Крім навчальної роботи на кафедрі виконувались спеціальні завдання оборонних підприємств м. Кемерово. У 1952 – 1953 рр. кафедру очолив доктор хімічних наук, професор В.Г. Панасюк.

У 1953-1965 рр. завідувачем кафедри був доктор хімічних наук, професор О.Є. Кретов. В період з 1953–1965 рр. науково-дослідна робота кафедри під керівництвом професора О.Є. Кретова була пов’язана з вирішенням важливих промислових завдань з розробки оптимальних технологічних параметрів методів синтезу мономерів, а також похідних цианідів, малеїнімідів, тощо.

 

В той же період на кафедрі працює група, а потім і галузева лабораторія під керівництвом професора В.Г. Панасюка з хімічної переробки рослинних відходів сільського господарства.

В 1965-1990 рр. кафедрою завідував доктор хімічних наук, професор М.М. Кремльов; в 1990-1995 рр. – кандидат хімічних наук, доцент О.В. Харченко.

З 1995 р. її очолив доктор хімічних наук, професор А.П. Ранський.

В період з 1965 по 1997 рр. загальним науковим напрямком, під керівництвом професора М.М. Кретова, було дослідження і розробка реакцій аренсульфоніламідування і аренсульфонілімінування вуглеводнів, реакції сульфінамідинної конденсації при окисненні аренсульфоніл-дихлорамідинами сполук, які схильні до тіон-тіольної таутомерії.
Реакція аренсульфонілімінування дозволила отримати ряд важкодоступних карбонільних сполук, а реакція аренсульфоніл-амідування зробила легко доступними сполуки, які відрізняються високою реакційною здатністю і є важливими проміжними продуктами в хімії фенантрену, антрацену, дифенілу і ряду нових гетероциклічних систем. Синтезовані нові сполуки показали високу біохімічну активність проти пухлинних клітин, а також як пестициди, ефективні вулканізуючі добавки до еластомерів, ініціатори полімеризації мономерів, стабілізатори ПВХ, напівпродукти для барвників, аналітичні реагенти, селективні флотатори благородних металів підгрупи платини. При здійсненні науково-дослідних робіт за цим напрямком виросла ціла плеяда вчених, які згодом склали ядро педагогічного колективу кафедри: кандидати хімічних наук Г.В. Тихонова, М.П. Безверхий, В.А. Алексенко, Н.Д. Бородавка, Р.П. Науменко, І.В. Коваль, С.А. Бойко, Г.І. Москаленко, О.І. Тарасенко, В.О. Мартюшенко, В.Ф. Барановська, С.І. Злотченко, О.В. Харченко.
В рамках цього напрямку, з метою поглибленого наукового співробітництва вузівської і академічної науки, Постановою № 284 від 24.06.88р. Президіуму АН України і Колегії Мінвузу України була створена лабораторія “Синтезу біологічно активних органічних сполук” (ІБОНХ АН України і ДХТІ Мінвузу України). Колектив кафедри поповнився новими викладачами, кандидатами хімічних наук, доцентами Л.М. Шебітченко, В.В. Кисельовим, Н.М. Шевченко, асистентами І.В. Марковою, О.В. Охтіною, С.Р. Бойко.

Наприкінці 90-х років сучасна наукова тематика кафедри пов’язана з синтезом нових біологічно-активних похідних Нітроген- і Сульфурвмісних гетероциклічних сполук, вивченням їх реакційної здатності і можливого практичного застосування. Так, під керівництвом професора О.В. Просяника здійснюються не тільки наукові фундаментальні дослідження, пов’язані з синтезом і вивченням конфігураційної стійкості атома Нітрогену в органічних сполуках, а і важливі практичні роботи з синтезу регуляторів росту рослин (препарат “Фумар”).

Викладачі кафедри органічної хімії щорічно беруть участь в роботі “Школи юного хіміка”, яка створена на початку 60-х років за ініціативою доцента кафедри М.С. Ровенського.

Під керівництвом професорів А.П. Ранського і О.В. Харченка активно розвивається науковий напрямок з синтезу нових ациклічних і гетероциклічних Сульфур- і Нітрогенвмісних сполук і комплексних сполук на їх основі, як нових біологічно-активних речовин і добавок, що покращують експлуатаційні властивості різних вуглеводневих матеріалів.

З 2009 року О.В. Просяник – завідувач кафедри органічної хімії УДХТУ.

 

За роки роботи на кафедрі захищені 4 докторські і 60 кандидатських дисертацій. На кафедрі вчилися, засвоювали ази наукової роботи, а потім стали видними вченими такі її випускники: академік НАН України В.П. Кухарь (ІБОНХ НАН України), доктор хімічних наук Б.О. Геллер (ІБХ НАН України); доктор хімічних наук, професор К.О. Червинський (Черновицький державний університет); доктор хімічних наук, професор І.В. Коваль (УДХТУ); доктор хімічних наук С.П. Івонін.