Кафедра «Фармації та технології органічних речовин» є однією зі старіших кафедр університету, яка бере свій початок в 1940 році разом з появою в Дніпропетровському хіміко-технологічному інститутові спеціальності «Хімічна технологія органічного синтезу». На той час вона носить назву кафедра «Технології органічного синтезу», а згодом – «Технології основного органічного синтезу». В 1941 році на спеціальність «Технологія основного органічного синтезу» було переведено 2 студента, яких з початком війни було направлено до Військово-хімічної академії.

Засновником кафедри і її першим завідувачем був професор Єфим Семенович Вассерман. Перші роки діяльності кафедри припали на період Великої Вітчизняної війни. Разом з інститутом кафедра була евакуйована до м. Кемерово. Після звільнення м. Дніпропетровська у червні 1944 року кафедра разом з інститутом повертається в рідне місто. З поверненням починається важкий період відновлення зруйнованого за роки війни інституту. В листопаді 1944 р. наказом по інституту №156 від 6.11.44 року була відзначена успішна робота кафедри по підготовці до нового навчального року.

Перший випуск інженерів-технологів за фахом «Технологія основного органічного синтезу» в кількості 5 чоловік відбувся в 1945 році. Одним з випускників був громадянин Польщі, згодом директор департаменту важкої хімії Польщі – Леон Земчак. Невеликим був випуск фахівців і в наступному році – 9 чоловік. Четверо з них – Коцюба А.А., Пліт В.О., Черток Є.Р. і Жук (Чебрикова), довгі роки працювали викладачами в інституті.

проф. Кретов Олександр Єфимович

Одним з перших післявоєнних викладачів кафедри була Петруша Е.А., яка працювала до цього начальником цеху на заводі отруйних речовин у м. Чапаєвську. Вона була на той час керівником всіх дипломних проектів кафедри.

У 1949 р. кафедру очолив проф. Олександр Єфимович Кретов.

До 1937 р. проф. Кретов О.Є. працював начальником кафедри Військово-хімічної академії (військове звання – комдив); у 1937 р. був репресований і 9 років очолював спецлабораторію НКВС. У цій лабораторії був розроблений принципово новий кумольний метод синтезу фенолу. У 1946 р. проф. Кретов О.Є. був звільнений, але без права проживання в Москві і закритих містах.

Під керівництвом проф. Кретова О.Є. був створений лабораторний практикум технологічного характеру, в організації якого взяли участь співробітники кафедри – Черток Є.Р., Краковцева Г.Є. і Рагозіна В.І.

У 1950 р. кафедру закінчив Радченко Є.Д. – майбутній герой соціалістичної праці, директор Ангарського нафтопереробного комбінату, а потім директор НДІ нафтопереробки в Москві

проф. Бурмістров Сергій Іванович

Починаючи з 1952р. і по 1979 р. кафедрою керував проф. Сергій Іванович Бурмістров, запрошений до інституту з м. Іваново. Вже в той час кафедра почала приймати сучасний вигляд. Під час керівництва Бурмістрова С.І. велика увага приділялась розвитку досліджень у галузі хімії хінонімінів, сульфамідів та флуорентену. В цей час починається підготовка кандидатів наук через аспірантуру, якою керують крім завідувача кафедрою, доценти кафедри Червинський К.О. (надалі – ректор Чернівецького університету), Шенбор М.І., Титов Є.А., Марков В.І. та Дубіна В.Л. Усього на кафедрі захищено більше 50 кандидатських дисертацій і 3 докторських.

Проф. С.І. Бурмістров – один з організаторів проблемної лабораторії, керівник відділу хімікатів для полімерних матеріалів. У відділі, крім фундаментальних досліджень алкилювання азотовмісних сполук, активно займалися технологічною розробкою створення нових вітчизняних, термо- і світлостабілізаторів. Так було розроблено технологію нового термостабілізатору шинного корду Н-1 та організовано його промислове виробництво на Рубіжанському ВО «Краситель». З 1971 р. капроновий корд, що випускався Чернігівським комбінатом синтетичного волокна, стабілізувався термостабілізатором Н-1, що дало можливість значно продовжити термін використання автомобільних шин.

проф. Марков Віктор Іванович

В 1979 року кафедру очолив д.х.н. проф. Марков Віктор Іванович. Розвиток кафедри йшов не тільки в напрямку зростання числа фахівців, які  щорічно випускаються, але й  у розширенні профілю фахівців. З 1988 року студенти здобувають одну зі спеціалізацій спеціальності “Хімічна технологія органічних речовин”:

– “технологія органічного синтезу”,

– “технологія біологічно активних речовин”,

– “технологія поверхнево-активних речовин і синтетичних миючих засобів”.

З 1994 р. на кафедрі організована підготовка за фахом «Промислова фармація». З 1999 року спеціальність з напрямку «Хімічна технологія й інженерія» була переведена в напрямок «Фармація» і стала називатися «Технологія фармацевтичних препаратів»., що зажадало корінної перебудови навчального процесу з уведенням нових дисциплін медико – біологічного і фармацевтичного профілю. В даний час спеціальність «Технології фармацевтичних препаратів» – одна з найпрестижніших в університеті.

проф. Харченко Олександр Васильович

З 2005 року кафедру очолює д.х.н. професор Олександр Васильович Харченко. В цей же рік вона змінює назву з «Технології основного органічного синтезу» на «Хімічну технологію органічних речовин та фармацевтичних препаратів».

В 2010 році кафедра відзначила свій 70-річний ювілей.

Після з’єднання з кафедрою органічної хімії в 2019 році формується остаточна назва –  кафедра «Фармації та технології органічних речовин».

Завдяки зусиллям завідувача кафедрою проф. Харченко О.В., професорів Маркова В.І., Просяника О.В., Бурмістрова К.С. та Штамбурга В.Г. і колективу кафедри останнім часом значно пожвавлено роботу над основними напрямами наукових досліджень кафедри. Передумовою цього стало відновлення зв’язків з провідними науковими закладами України, такими як Інститутом органічної хімії НАН України, Інститутом біоорганічної хімії і нафтохімії НАН України, Інститутом хімії високомолекулярних сполук НАН України, Інститутом монокристалів, Національним фармацевтичним університетом (м. Харків) та іншими провідними науковими центрами України. Науковий інтерес кафедри охоплює дослідження алкілування азотвмісних органічних сполук, реакційної здатності похідних хинонімінов і азиридинів та синтез азот- і сірковмісних гетероциклічних сполук.

За період існування кафедри, крім фундаментальних досліджень, можна відзначити ще і прикладні розробки по створенню нових технологічних мастил для обробки металів під тиском, розроблено технології виробництва молочної кислоти, затверджувачів епоксидних композицій і т.д. Велика кількість розробок була реалізована в промисловому виробництві. Прикладом може створення на кафедрі і реалізація на Шосткінському заводі Хімреактивів технології виробництва мономера-гексаметиленбісмалеіміду, що дозволило підвищити теплостійкість заливальних компаундів і знизити вагу деяких деталей космічних апаратів.

Крім роботи науковців кафедри велика увага приділяється і науково –дослідницькій роботі студентів. Щорічно студенти кафедри виступають з доповідями на наукових конференціях у Дніпропетровську, Харкові, Одесі та інших містах України.

Слід відзначити що за весь період існування кафедра підготувала і випустила більш 2-х  тисяч інженерів, серед яких чимало талановитих керівників промисловості та видатних діячів науки:

Базакін В.І.– головний інженер Всесоюзного об’єднання “ХІМРЕАКТИВ”;

Безус І.Т. – начальник технічного управління МХП України;

Лікар А.Ф. – директор Шосткінського заводу хімреактивів;

Момот В.Я. – директор Київського заводу хімікатів;

Лохманчук Л.С. – головний фахівець з ацетилену МХП колишнього СРСР у Сіверськодонецькій філії ГІАП;

Тараненко А.Г. – директор Костянтинівського хімзаводу;

Феденко А.М. – директор заводу органічних виробництв ВАТ “Дніпроазот” та багато інших.

Серед випускників кафедри – 15 докторів наук і більш 100 кандидатів наук.

50 випускників кафедри працюють (працювали ) в УДХТУ, в тому числі 19 викладачів кафедр: ТОРФП, органічної, фізичної, неорганічної хімії, технології високомолекулярних сполук, охорони праці, процесів та апаратів. П’ять завідуючих кафедр УДХТУ закінчили спеціальність ХТОР (ТООНС).

Випускники кафедри працюють в університетах і фірмах США, Японії, Канади, Данії, Франції, Мозамбіка.

Кафедра ФтаТОР підтримує наукові контакти з колишніми викладачами кафедри, які зараз працюють в університетах та хімічних фірмах США, Франції, Німеччини (доц.. Денисенко С.М., к.х.н. Кириченко К.М., к.х.н. Вакуленко А.В., к.х.н. Касьян А.О., к.х.н. Роговий Б.В., к.х.н. Шевченко В.І., д.х.н. Рудченко В.Ф. та інші).