Приймальна комісія: тел: +38 (056) 746-27-21 , + 38 (096) 651 – 73 – 94 udhtu@udhtu.edu.ua
Обрати сторінку

КАФЕДРА МАТЕРІАЛОЗНАВСТВА

Наприкінці 1998 року в ДВНЗ “Український державний хіміко-технологічний університет” була створена єдина на той час в Придніпровському регіоні кафедра матеріалознавства (наказ № 344 від 10.12.1998 р.). Розвиток високих технологій одержання нанокристалічних, аморфних і текстурованих матеріалів, які мають унікальні властивості та застосовуються в хімічній техніці, і необхідність підготовки фахівців на сучасному науково-технічному рівні зумовили організацію нової кафедри. Завідувачем кафедри матеріалознавства від дня її заснування і по теперішній час працює доктор технічних наук, професор Гірін Олег Борисович, який брав безпосередню участь у її створенні.

Новим етапом у розвитку кафедри матеріалознавства слід вважати значне укріплення її науково-технічної бази. У 2002 році кафедра за підтримки ректорату і приватних структур створила та ввела у дію три спеціалізовані комплекси науково-дослідних лабораторій, які оснащені сучасним та модернізованим науковим устаткуванням.

Перший комплекс із чотирьох науково-дослідних лабораторій розташований в приміщенні № 105 (90 кв. м). Основне призначення лабораторій полягає в дослідженні фазового складу, текстури, мікроструктури, субструктури та морфології поверхні матеріалів. Перелік цих науково-дослідних лабораторій та їх технічне оснащення наведено нижче:

  • Лабораторія рентгеноструктурного аналізу матеріалів: модернізований та автоматизований рентгенівський дифрактометр ДРОН-3.
  • Лабораторія рентгенотекстурного аналізу матеріалів (єдина в Україні серед вищих навчальних закладів): два модернізованих та автоматизованих рентгенівських дифрактометра ДРОН-2 і ДРОН-3М.
  • Лабораторія електронно-мікроскопічного аналізу матеріалів: просвічуючий електронний мікроскоп ПЭМ-100, обладнаний цифровою фотокамерою; растровий електронний мікроскоп РЭМ-106И.
  • Лабораторія оптико-мікроскопічного аналізу матеріалів: модернізований структурний аналізатор EPIQUANT, оптичний мікроскоп МИМ-8.

С.н.с. М. Т. Величко і аспірант С. І. Жданов готують експеримент з рентгенотекстурного аналізу матеріалу

Професор О. Б. Гірін і доцент В. І. Овчаренко обговорюють результати електронно-мікроскопічного аналізу матеріалу

Другий комплекс із трьох науково-дослідних лабораторій розташований в приміщенні № 300 (60 кв. м). Основне призначення лабораторій полягає в одержанні захисних і спеціальних покриттів та у випробуванні їх хімічних властивостей. Перелік цих науково-дослідних лабораторій та їх технічне оснащення зазначено нижче:

  • Лабораторія одержання захисних покриттів: гальванічні ванни, стабілізовані джерела струму, термостати, фотоелектроколориметр, спеціальне обладнання для одержання покриттів в статичних і динамічних умовах.
  • Лабораторія одержання спеціальних покриттів: гальванічні ванни, стабілізовані джерела струму, термостати, прилад для вимірювання щільності матеріалів, нетрадиційне гальванічне обладнання.
  • Лабораторія випробування хімічних властивостей матеріалів: потенціостати та спеціальне обладнання для випробування корозійної стійкості матеріалів і захисних властивостей покриттів.

Третій комплекс із двох науково-дослідних лабораторій розташований в приміщеннях № 103 і 324 (всього 30 кв. м). Основне призначення лабораторій полягає в термічній та пластичній обробці матеріалів і у випробуванні їх фізичних та механічних властивостей. Перелік цих науково-дослідних лабораторій та їх технічне оснащення представлено нижче:

  • Лабораторія термічної і пластичної обробки матеріалів: печі для термічної обробки матеріалів у різних газових середовищах, лабораторний прокатний стан для одержання тонкої сталевої стрічки прецизійної товщини до 10 мкм.
  • Лабораторія випробування фізико-механічних властивостей матеріалів: розривна машина Р-05, обладнання з визначення адгезійної  міцності покриттів, фотоелектричний блискомір, модернізований прес Еріксена.

Науково-дослідні лабораторії кафедри відвідали вчені та менеджери із США, Канади, Німеччини, Англії, Фінляндії та Китаю, які підтвердили відповідність створених комплексів лабораторій сучасним вимогам. Наявність спеціалізованих лабораторій та модернізованого обладнання свідчить про те, що при виконанні наукових досліджень на кафедрі матеріалознавства ДВНЗ УДХТУ використовується сучасна дослідницька база. Ця матеріально-технічна база також використовується аспірантами і докторантами при підготовці кандидатських і докторських робіт, а також в навчальному процесі при виконанні лабораторного практикуму зі студентами.

Одночасно зі створенням трьох спеціалізованих комплексів науково-дослідних лабораторій була заснована та оснащена предметна навчальна аудиторія з дисципліни “Прикладне матеріалознавство” на 48 посадкових місць (№ 105/2, 53 кв. м) та відремонтована та модернізована предметна навчальна аудиторія з дисципліни “Матеріалознавство та обробка матеріалів” на 40 посадкових місць (№ 809, 68 кв. м).

Наступним етапом у розвитку кафедри матеріалознавства слід вважати створення у 2008 році двох предметних навчальних лабораторій з нормативних дисциплін “Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання” на 40 посадкових місць (№ 321, 38 кв. м) і “Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство” на 15 посадкових місць (№ 322, 19 кв. м), а також навчально-наукової лабораторії обробки матеріалів (№ 324). Ці заходи дозволили поліпшити якість викладання нормативних дисциплін студентам механічних спеціальностей.

У 2013 році за рішенням ректорату до кафедри матеріалознавства була приєднана кафедра теоретичної механіки та опору матеріалів. Ця реорганізація зумовила черговий етап у розвитку кафедри матеріалознавства. Поєднання дисциплін матеріалознавчого та механічного напрямів у навчальному процесі забезпечило більш якісну підготовку фахівців технічного спрямування.

Новий етап у розвитку кафедри матеріалознавства відбувся у 2016 році, коли на кафедрі була відкрита аспірантура з правом підготовки фахівців освітньо-наукового ступеня доктора філософії (кандидата наук) із спеціальності 132 – Матеріалознавство. Набуття права підготовки фахівців на третьому рівні вищої освіти свідчить про достатньо високий науковий потенціал кафедри матеріалознавства, який цілком задовольняє сучасному рівню вимог до провідних кафедр.

В теперішній час до складу кафедри входять висококваліфіковані науково-педагогічні працівники і наукові співробітники вищої кваліфікації: доктори технічних наук, професори О. Б. Гірін, Б. В. Виноградов і Г. В. Філатов, кандидати технічних наук, доценти В. В. Трофименко, С. І. Немчинов, В. І. Овчаренко і Д. О. Федін (навчається в докторантурі), асистент Д. Г. Королянчук (випускник аспірантури), кандидати наук, старші наукові співробітники М. Т. Величко і В. В. Матвєєв.

Навчальний процес на належному рівні забезпечують завідувач лабораторії В. Д. Нікітін, інженери 1 категорії Л. О. Судовська і В. В. Мількевич. В аспірантурі кафедри навчаються випускники університету С. І. Жданов, А. О. Косолапов і В. І. Міщенко.

Певний внесок у становлення кафедри зробили доценти І. В. Вязова, О. Л. Чуприна, С. О. Кіжаєв, О. П. Клименко і Є. В. Колесник, старший науковий співробітник І. Д. Захаров і завідувач лабораторії Д. М. Золотухін, які в різні роки працювали на кафедрі.

В даний час кафедра матеріалознавства є однією із провідних загальнотехнічних кафедр університету, здійснює підготовку із матеріалознавчих та механічних дисциплін студентів майже усіх спеціальностей, забезпечує підготовку кандидатів і докторів наук, виконує науково-технічні проекти як вітчизняного, так і міжнародного рівня.

Кафедра заснована в 1930 році. У її складі було всього троє викладачів. Завідував кафедрою доцент І.П. Тарасов, потім – доцент С.І. Козловський.

Кафедрою завідували: професор С.Ф. Чукмасов, кандидати технічних наук, доценти А.В. Петровский, М.Ф. Кузьмін, М.Г. Губенков, О.К. Сидоренко, В.П. Пивоваров, В.П. Шаповалов, В. Ф. Антоненко. Нині кафедру очолює доцент В.І. Кравець.
У різні роки на кафедрі працювали вчені-викладачі: С.М. Нехай, Г.К. Горобець, О.Д. Корнєв, І.І. Лієпа, Е.Г. Шкода, В.С. Партика, А.В. Горбунов, М.П. Настечик, М.В. Довгопол, М.І. Шишков, І.В. Вязова; наукові співробітники: Л.В. Мелешко, Д.І. Коношко, І.І. Томіло, Т.К. Кіловчук, П.М. Цибульов, В.І. Шинкаренко та багато інших.

В 1960–1990 рр. здійснювалися розробки за темами: вплив змащення та поверхневого зміцнення металевими щітками на зносостійкість деталей машин (М.Ф. Кузьмін, М.Г. Губенков, М.І. Огурцов, І.В. Вязова); електрохімічна обробка металів (М.Ф. Кузьмін,О.Д. Корнєв, Г.К. Горобець); технологія одержання полімерних вкладишів підшипників ковзання з акрилових та епоксидних композиційних матеріалів (В.Г. Твердохліб); теоретичні та експериментальні дослідження пневматичних приводів, що працюють на частотах 5–20 Гц (Л.П. Скочко); нові електрокаталізатори на основі двооксиду свинцю (С.В. Ковальов); модифікація термопластичних поліуретанів різними наповнювачами, як на стадії синтезу матеріалу, так та у процесі переробки його у виріб з метою підвищення експлуатаційних властивостей виробів (І.В. Вязова); технологія виготовлення модифікованої деревини для вузлів тертя деталей машин (О.К. Сидоренко, І.І. Лієпа, Д.І. Коношко, В.Г. Твердохліб, В.Г. Бабенко); технологія та установка для нанесення детонаційних покриттів з використанням надзвукових газових імпульсів (О.Д. Корнєв, В.І. Шинкаренко).

Наукові розробки цих років впроваджено більше ніж на 50 підприємствах колишнього СРСР (Одеському припортовому заводі, Невиномиському об’єднанні “Азот”, Горлівському об’єднанні “Стирол”, Могилівському ВО “Хімволокно”, Курському ВО “Хімволокно”, Уральському турбомоторному заводі та багатьох інших), нагороджено срібними та бронзовими медалями ВДНГ колишнього СРСР. З цієї тематики опубліковано близько 300 наукових робіт, у тому числі монографії і навчальні посібники. На кафедрі захищено 12 кандидатських дисертацій.

Одним з напрямків науково-дослідних робіт є створення захисних дифузійних вакуумних покриттів, що мають високу зносо-, корозійно- та жаростійкість (В.П. Шаповалов). Метод дозволяє створювати на поверхні деталей будь-якої форми дифузійні шари, які мають високу щільність, хорошу адгезію з основним матеріалом і регулюються за фазовим складом і структурою. Зазначеним способом можна наносити покриття на залізовуглецеві сплави, кольорові та тугоплавкі метали, тверді сплави, кераміку та скло. Результати досліджень впроваджено на заводах ім. Дзержинського, Криворізькому коксохімічному, Дніпропетровському комбайновому, відзначено двома бронзовими медалями ВДНГ колишнього СРСР.
З вересня 2014 року кафедру деталей машин перейменовано на кафедру прикладної механіки.