+38 (0562) 47 - 46 - 70 , Приймальна комісія: тел: +38 (0562) 47 - 34 - 49 udhtu@udhtu.edu.ua
Обрати сторінку

Навіщо Українському державному хіміко-технологічному університету спеціальність «Атомна енергетика»?

Рішенням Міністерства освіти і науки України (МОНУ) Українському державному хіміко-технологічному університету (далі – УДХТУ), надано ліценцію на підготовку бакалаврів за спеціальністю 143 “Атомна енергетика” (ліцензійний обсяг – 50 місць). Це стало визначною подією в житті Університету, який є єдиним в Україні вищим навчальним закладом хімічного та хіміко-технологічного профілю. У травні 2020 року УДХТУ буде святкувати 90-річчя з дня заснування, що свідчить про його видатний історичний шлях і здобутки в житті освітянського і громадянського суспільства нашої країни та світової наукової спільноти.

Головними аргументами щодо запиту на надання відповідної ліцензії є комплекс чинників, а саме:

  • високий рівень професорсько-викладацького складу Університету і якості підготовки студентів хіміків-технологів, екологів, механіків, спеціалістів у галузі автоматизації виробничих процесів, комп’ютерного моделювання та проектування, комп’ютерної інженерії, IT-технологій тощо;
  • вдале географічне розташування Університету, який знаходиться на доступній відстані від п’яти атомних електричних станцій (Запорізької, Південно-Української, Чорнобильської, Рівненської та Хмельницької), а також підприємств гірничодобувного комплексу з видобутку урану (в Україні розвідано 23 родовища з ресурсною частиною урану 235 тис. тонн) та рідкоземельних елементів, без яких неможливо побудувати ядерно-технологічне виробництво, і які розміщено в Кіровоградській, Дніпропетровській, Донецькій та Полтавській областях;
  • наявність підприємств ядерно-технологічного циклу на Дніпропетровщині, наприклад, Східний гірничо-збагачувальний комбінат (м. Жовті Води) та Придніпровський хімічний завод (м. Кам’янське), які завжди були пов’язані з сучасною промисловою хімічною технологією;
  • наявність виробничих баз практики для студентів, інститутів і промислових підприємств для підвищення кваліфікації викладачів та науковців.

Можна було б навести ще декілька аргументів, що сприяли вибору нашого Університету для надання ліцензії на право підготовки відповідних фахівців, але найбільш вагомим в умовах сьогодення є факт переходу під юрисдикцію Росії у зв’язку з анексією Криму Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості (СНУЯЕП), який готував фахівців для системи українського ядерного комплексу. Під час створення СНУЯЕП у 1996 році було залучено окремі стандарти і навчальні програми, які вже на той час було розроблено та впроваджено в навчальний процес в УДХТУ, а саме: автоматизоване управління технологічними процесами, хімічна технологія рідких та розсіяних елементів і матеріалів на їх основі, екологія і охорона навколишнього середовища, метрологія і вимірювальна техніка, електричні станції та інші. УДХТУ завжди був флагманом з цих дисциплін і навіть сьогодні окремі провідні українські університети використовують здобутки і напрацювання УДХТУ в своїй навчальній та науковій діяльності.

Слід завдячити керівництву МОНУ за те, що воно з розумінням поставилося до ідеї залучення Університету до підготовки кваліфікованих фахівців у галузі атомної енергетики. Якщо розглянути перспективи її розвитку в недалекому майбутньому, то з впевненістю можна стверджувати, що атомна енергетика сприяє розвитку інших галузей промисловості: хімії, механіки, електроніки, металургії, автоматики, IT-технологій тощо, а також загалом підвищує технічний та інноваційний потенціал країни. Саме тому ядерні технології, як правило, сприяють формуванню великих промислових держав. Ядерна енергетика залишається альтернативою викопним видам палива, а також важливим елементом глобального скорочення викидів парникових газів. Через це США, Франція, Велика Британія, Китай та інші країни наполегливо переконують світ ні в якому разі не відмовлятися від атомної енергетики.

За величиною встановленої потужності АЕС Україна посідає 7 місце в світі. На тлі спаду в більшості галузей промисловості в країні, атомна енергетика, єдина з енергогенерацій, демонструє зростання виробництва електроенергії. Все це свідчить про її потужний потенціал, а сама галузь постійно і ґрунтовно накопичує досвід атомної генерації, який базується на сучасних професійних знаннях, і цей досвід ефективно розповсюджується на всю електроенергетику в Україні. За кількістю енергетичних реакторів (усі типу ВВЕР – водно-водяні енергетичні реактори) Україна посідає 10 місце у світі і 5-те у Європі, а Запорізька АЕС з 6 енергоблоками (ВВЕР) загальною установчою потужністю 6000 МВт є найбільшою в Європі.

Плани українських атомників добре узгоджуються зі світовими тенденціями, свідченням чого є збільшення частки АЕС в загальному світовому балансі виробництва електричної енергії з 11 % до 14 %. За даними Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ), сьогодні в 15 країнах світу на різних стадіях будівництва знаходиться 56 ядерних реакторів (із загальної кількості світового парку 449 одиниць). І хоча основним трендом на світовій енергетичній мапі в найближчі 20 років буде залишатися прискорений розвиток відновлювальної енергетики, атомна енергетика і в подальшому продовжуватиме інтенсивно розвиватися. На глобальному рівні прогнозується зростання атомної енергетики в таких країнах як Китай, Індія, В’єтнам, Малайзія тощо. Сьогодні в появі власної ядерної енергетики зацікавлено 28 держав, а в 16-ти країнах світу вже планується будівництво нових реакторів. Отже, перед фахівцями в галузі атомної енергетики відкриваються широкі перспективи працевлаштування, оскільки вони затребувані не лише в Україні, а й в інших державах світу.

Запорізька атомна електрична станція

(початок експлуатації: 1984 – 1987 роки)

Провідні українські фахівці вважають, що основними перевагами «мирного» атому й атомних електричних станцій є такі:

  • атомна енергія є джерелом концентрованої енергії великої потужності;
  • АЕС, як правило, працюють у стабільному базовому режимі;
  • АЕС не забруднюють атмосферу шкідливими викидами;
  • АЕС забезпечують найбільш високий коефіцієнт використання встановленої потужності, який зростає майже до 100%;
  • паливна складова на атомних станціях у рази нижча, ніж на теплових;
  • наукомісткі ядерні технології можуть бути використані в медицині, сільському господарстві, промисловості й інших сферах життєдіяльності.

По-друге, важливим економічним і політичним важелем в українській атомній енергетиці є вихід на замкнутий ядерний паливний виробничий цикл. Завод ядерного палива у м. Жовті Води Дніпропетровської області має запрацювати на повну потужність з виробництва ядерного палива для всіх українських реакторів, а в подальшому, і для ядерних реакторів інших країн світу, але для цього необхідна відповідна державна стратегія розвитку, певні кошти і кадровий потенціал. Виходячи з вказаних вище позицій, Україна в перспективі повинна не тільки зберегти статус розвинутої ядерно-енергетичної держави, але й примножити його. Все це можливо за рахунок забезпечення ядерної галузі країни висококваліфікованими вченими, фахівцями, аспірантами і студентами.

Є ще кілька аргументів на користь УДХТУ. По-перше, це – його розташування у м. Дніпро, високотехнологічному місті з розвинутою інфраструктурою, індустріальному центрі з різноманітними виробництвами (від космічної техніки до переробних підприємств аграрного та побутового сектору). По-друге, м. Дніпро є високоінтелектуальним містом, центром освіти, культури, театрів, парків, з унікальним Палацом культури студентів імені Ю. Гагаріна, 20-кілометровою Набережною Дніпра, фонтанами, спортивними комплексами. У цьому місті молода і творча людина може реалізувати себе в будь-якій галузі знань, мистецтві, спорті, бізнесі, IT-технологіях, у сфері суспільного менеджменту та багато іншого.

м. Дніпро

Окремої уваги заслуговують Міжнародні програми Університету щодо співробітництва та академічного обміну з університетами провідних країн світу: Норвегії, Німеччини, США, Франції, Китаю, Польщі, Швейцарії тощо. Саме вони сприяють досягненню найвищої ефективності в освітньому рівні науковців, викладачів, аспірантів та студентів за рахунок спільної розробки та подальшого вдосконалення освітніх програм, отримання практичних навичок у науково-дослідній сфері і виробництві із застосуванням сучасного аналітичного обладнання та технологій світового рівня. Багаторічний досвід Університету переконує в тому, що найближчим часом стане нормою отримання подвійного диплома, стажування в найкращих міжнародних центрах та університетах.

Українські фахівці мають не допустити повторення трагічного досвіду «людського чинника» під час експлуатації атомних станцій та підприємств ядерного циклу, як це трапилося 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС. Пам’ять про ядерну катастрофу в Україні, яка змінила життя сотень тисяч мешканців постраждалих районів, назавжди залишиться в історії. Подолання наслідків цієї трагедії надало сильний поштовх розвитку світової науки, зокрема фізики і медицини. США, Франція та інші країни вдосконалюють свою систему безпеки в атомній енергетиці у співпраці з українськими вченими.

Для того, щоб у майбутньому не траплялися подібні жахливі аварії, потрібно багато вчитися, особливо молодому поколінню. Теоретичні та практичні знання, які отримають студенти за період свого навчання в УДХТУ, мають стати запорукою і гарантією успішної експлуатації усіх виробничих об’єктів України під загальною назвою «Атомна енергетика».

Хочу наголосити, що слово Університет пишу з великої літери, як того вимагає велика повага до Вищого навчального закладу з його багатогранною історією і до людей, які працювали, працюють і будуть працювати в Університеті у майбутньому.

Ректор, доктор технічних наук, професор                                                                                                                                                                                                               О. А. Півоваров