Приймальна комісія: тел: +38 (056) 746-27-21 , +38 (096) 651-73-94 udhtu@udhtu.edu.ua
Обрати сторінку

КАФЕДРА ТЕХНОЛОГІЙ ПАЛИВ, ПОЛІМЕРНИХ ТА ПОЛІГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

Кафедра технологій палива, полімерних та поліграфічних матеріалів була заснована у 2019 році шляхом об’єднання творчих колективів кафедр “Переробки пластмас та фото-, нано- і поліграфічних матеріалів”, “Хімічної технології палива” та «Хімії та технології переробки еластомерів». За період свого існування кафедрами було підготовлено понад 15000 спеціалістів за денною та заочною формою навчання.

На теперішній час завідуючим кафедри “Технологій палива, полімерних та поліграфічних матеріалів” є ректор ДВНЗ УДХТУ, д.т.н. професор Сухий Костянтин Михайлович 

Історія напрямку 

“Хімічної технології палива”

 


У 1925 році за ініціативи видатного ученого, академіка Л.В. Пісаржевського в Дніпропетровському (Катеринославському) гірничому інституті у складі металургійного факультету було створено хіміко-технологічне відділення, на якому почалася підготовка інженерів – технологів коксохіміків. У 1930 році при створенні хіміко-технологічного інституту була заснована кафедра технології пірогенних процесів, перейменована пізніше в кафедру хімічної технології палива. Студенти усіх курсів були переведені з гірничого інституту в ДХТІ і вже в 1930 році кафедра – єдина в ДХТІ – організувала перший випуск інженерів з технології палива. Першим завідувачем кафедри був професор Рубін П.Г. Молоді фахівці перших випусків були направлені на коксохімічні заводи України і Уралу, а також в науково-дослідні (УХІН, ДУХІН) і проектні (ДІПРОКОКС) інститути. Частина випускників була залишена для роботи на кафедрі (Савін М.І., Шишкін К.А. та ін.).

У довоєнні роки випускники кафедри: член-кореспондент АН СРСР Сапожніков Л.М., д.т.н. Зашквара В.Г., лауреат державної премії, д.т.н. Агроскін А.А., д.т.н. Губергріц М.Я., д.т.н. проф. Ханін І.М., д.т.н. Коляндр Л.Я., проф. Діденко В.Е. склали основну наукову і керівну ланку коксохімічної промисловості країни.

    З 1935 року кафедрою завідував д.т.н., професор Даль Василь Іванович. Профіль кафедри на той час розширився – розпочалася підготовка фахівців не тільки для коксохімічної промисловості, але і для виробництва і переробки газоподібного і рідкого палива; вирішувався широкий круг науково-дослідних питань. Велика група аспірантів (Савін М.І., Ханін І.М., Шишкін К.А., Шапіро М.Д., Попов М.Л.), які навчалися на кафедрі, в довоєнні роки захистили кандидатські дисертації.

У роки Великої Вітчизняної війни кафедра у складі інституту була евакуйована в м. Кемерово, де тривала підготовка фахівців і науково-дослідна діяльність на базі Кемеровського коксохімічного заводу. Були отримані мастильні оливи, та інші речовини, потрібні для перемоги та потреб фронту.

Після повернення інституту з евакуації досліджувалося буре вугілля Дніпровського басейну, розроблялися шляхи його переробки в процесах напівкоксування, газифікації, енерготехнології, брикетування. З цієї тематики захищені кандидатські дисертації Фоменко О.С., Маляровим Б.М., Віткіною М.А., Мальцевим А.Н., Плітом І.Г., Рубан І.М., Нілусом С.Г. У зв’язку з розвитком промисловості штучного рідкого палива з 1946 року на кафедрі почалася підготовка технологів – фахівців з одержання штучного рідкого палива. Щорічний прийом на цю спеціальність складав 100 чоловік. Такі великі комбінати як Ангарський, Салаватський, Новочеркаський були майже повністю укомплектовані фахівцями – випускниками ДХТІ. Пізніше вони очолили багато заводів, НДІ, міністерства і відомства (Радченко Є.Д., Блудов Б.А., Мальчевський А.Ф., Новицький В.С.).

 

Кафедра хімічної технології палива є піонером в сфері застосування хроматографії для аналізу і дослідження хімічних продуктів коксування, переробки нафтових фракцій, газових конденсатів. За результатами цих робіт захищені докторські (д.х.н. Набивач В.М.) і кандидатські(к.х.н. Закупра В.А., к.т.н. Раскіна Л.С., к.х.н. Берлізов Ю.С., к.х.н. Скалозуб Ф.І.) дисертації.

  З 1971 р. по 1981г. кафедрою керувала к.т.н., доцент Фоменко О.С. Під її керівництвом проводилися роботи з енерготехнологічної переробки вугілля Західного Донбасу і Львівсько-Волинського родовища. З 1981 р. по 1983 р. кафедрою завідував професор Діденко В.Ю., а з 1983 р. по 1985 р. д.т.н., професор Глущенко І.М. У цей час тривали роботи з традиційних напрямів – вивчення термокаталітичних перетворень вуглеводнів нафти і газу, газової хроматографії.

З 1985 до 2007 року кафедрою завідував к.х.н., доцент Гулямов Ю.М. У цей період до кафедри приєдналася галузева науково-дослідна лабораторія з альтернативних видів палива. За результатами наукових робіт були захищені кандидатські дисертації Штефана Ю.В., Шевченко О.Б., Тертишної О.В.

   За 80 років існування кафедра підготувала понад 4000 інженерів – технологів. Випускники продовжують займати провідне положення на багатьох підприємствах і в організаціях: Шкарапуша Л.Н. – заст. директора інститута біоорганічної хімії АН України; Новицький В.С. – міністр міністерства промислової політики України; Бондарев В.В. – генеральний директор Сургутського газопереробного заводу; Шпак В.А. – заст. генерального директора “Нафтохімік Прикарпаття”; Шапошник А.В. – начальник дослідницького цеху “Азмол”; Хованець П.М. – голова правління “Кременчук Нафтопродукт сервіс”. У стінах УДХТУ успішно працюють доктори наук Набівач В.М., Харченко О.В., Сніжко Л.О.

З 2010 по 2019 рік завідувачем кафедри була д.х.н., професор Сніжко Любов Олександрівна.

 

 

 

 

Історія напрямку

 “Переробки полімерних матеріалів та матеріалів видавничо-поліграфічних виробництв”


Історія всієї полімерної хімії ще з часів радянської України тісно переплелася з історією однієї віликої людини. Імя цієї людини Ніна Костянтинівна Мощинска.

Мощинська Ніна Костянтинівна (роки життя 1912-1991рр.)

д.х.н. професор, завідувач каф. Технології пластичних мас (1955-1975рр.).

Народилася Ніна Костянтинівна у м. Архангельську. Вищу освіту здобула в Київському політехнічному інституті у 1934 р. Після закінчення інституту працювала у дослідному відділі напівпродуктів та барвників центральної заводської лабораторії хімкомбінату в м. Рубіжне, де нею було виконано великий цикл досліджень з розробки та впровадженню у виробництво технології одержання оксинафтойних кислот, дибензпиренхінону, індентрену, барвників, кубового золотаво-жовтого та інших барвників і продуктів, які на той час були основною продукцією ВО «Барвник».У 1940 році Н. К. Мощинська переходить на посаду викладача до Рубежанського хіміко-технологічного інституту де працювала асистентом кафедри органічної хімії, напівпродуктів та барвників. У 1941 р. разом з інститутом була евакуйована до м. Кемерово, після звільнення Донбасу у 1943 році повернулася до м. Рубіжне, де продовжувала викладацьку діяльність та роботу над кандидатською дисертацією, яка була присвячена синтезу ряду напівпродуктів для барвників.

Після захисту дисертації у Московському хіміко-технологічному інституті ім. Д.І. Менделєєва у 1944 р. Ніна Костянтинівнаочолила кафедру напівпродуктів та барвників Рубежанського хіміко-технологічного інституту.

Після закриття РХТІ у 1949 р. Ніна Костянтинівна працювала короткий час у Корейській народно-демократичній республіці, а потім була направлена до Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту, де працювала доцентом кафедри технології основного органічного синтезу, деканом факультету технології органічних речовин. З 1952 по 1954 рік під керівництвом професора М.М. Ворожцова (МХТІ) займалась дослідженням процесів конденсації ароматичних вуглеводнів з формальдегідом. У квітні 1955 року захистила докторську дисертацію «Дослідження у ряді діарилметанів та їхніх похідних».

За її активної участі у грудні 1955 р. була заснована кафедра Технології пластичних мас, яку вона очолювала до 1975 р., а пізніше була створена Проблемна лабораторія синтетичних полімерів та напівпродуктів. У 1957 р. Ніна Костянтинівна була затверджена у вченому званні професора заснованої кафедри.

Кафедра переробки пластмас і технології кінофотоматеріалів заснована у грудні 1977 р. і містила дві спеціальності: “Технологія переробки полімерів” і “Хімічна технологія кінофотоматеріалів і магнітних носіїв“. У 1998 р. відкритий набір студентів за спеціальністю ”Фотополіграфічні матеріали”, в 2002 р. з’явилась нова перспективна спеціальність – “Матеріали видавничо-полиграфічних виробницв”.

Випуск фахівців за спеціальностями “Технологія переробки полімерів” і “Хімічна технологія кінофотоматеріалів і магнітних носіїв“ проводився з 1968 р. у складі кафедри Технології пластичних мас.

З 1977 р. по 1980 р. кафедрою керувала к.х.н. Інна Петрівна Буряк. З 1980 р. очолив кафедру д.х.н., професор Едуард Олексійович Спорягін. З 1992 р. по 1996 р. кафедрою керував к.т.н. Петро Іванович Баштаник, з 1996 по 2019 р. кафедру очолював доктор хімічних наук, професор Михайло Васильович Бурмістр.

За останні роки кафедрою видано багато посібників. З них мають значення для покращення навчального процесу на кафедрі наступні:

  • О.В. Суберляк, П.І.Баштанник “Технологія виробництва виробів із пластмас і композитів”, Київ, 1995;
  • О.В. Суберляк, П.І. Баштанник “Технологія формування виробів з пластмас. Частина 2. Технологія формування погонажних виробів”, Київ, 1996;
  • М.В. Бурмістр, Н.М. Євдокименко та інші, “Полімерні суміші та кормпозити”, Дніпропетровськ, 2003;
  • М.В. Бурмістр, В.С. Кравцов, “Хімія і фізика високомолекулярних сполук”, Дніпропетровськ, 2004;
  • О.В. Суберляк, П.І. Баштаник «Технологія переробки полімерних та композиційних матеріалів», Львів, 2007;
  • М.В. Бурмістр, П.І. Баштаник, І.П. Буряк,
  • В.М. Вишневецький, В.Г. Овчаренко «Дипломне проектування за спеціальністю «Технологія переробки полімерів», Дніпропетровськ, 2011;
  • В.І. Ситар, М.В. Бурмістр, О.С. Кабат «Промислова екологія при виробництві та переробці полімерних матеріалів», Дніпропетровськ, 2012;
  • К.М. Сухой, О.А. Шилова, В.А. Мошников, И.В. Сухая, М.В. Бурмистр «Основы золь-гель технологии наноструктурированных оксидных и гибридных органо-неорганических материалов», Днепропетровск, 2011;
  • А.И. Буря, В.В. Байгушев, М.В.Бурмистр «Углерод-углеродные композиты-получение, свойства и применение в электротермии», Днепропетровск, 2012;
  • Є.П. Мамуня, Є.В. Лебедєв, М.В. Юрженко,
  • В.В. Левченко, О.С. Свердліковська, М.В. Бурмістр, О.В. Черваков, О.К. Матковська “Полімерні Електроактивні Матеріали. Розділ «Йонні рідини», Київ, 2013.

Історія напрямку

 “Хімічні технології переробки еластомерних матеріалів”


Рішення про створення кафедри технології гуми в Україні було прийнято постановою ВКВШ при РНК СРСР № 634 від 22 вересня 1945 року.

Кафедра “Технології гуми” ( з 1981 р. – кафедра “Хімії та технології переробки еластомерів”) була організована у березні 1946 р. в Київському технологічному інституті легкої промисловості (КТІЛП).

Завідуючим кафедрою був призначений к. т. н. Блох Григорій Абрамович. Співробітники кафедри (їх було всього 4 чол.) проведи велику роботу по створенню учбової документації та спеціальних лабораторій. З вересня 1946 р. почала успішно функціювати єдина на Україні кафедра технології гуми. Перший випуск був у 1948 р.

З метою підсилення хімічної підготовки було прийняте рішення про перебазування кафедри до Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту (ДХТІ). З 1954 р. кафедра знаходиться у ДХТІ. До Дніпропетровську прибуло 120 студентів 2-4 курсів, було перебазоване основне обладнання та бібліотека спеціальної літератури.

На протязі багатьох років кафедра входила до складу факультету технології органічних речовин (ТОР), з вересня 2014 р. кафедра у складі факультету технології високомолекулярних сполук (ТВМС).

Прийом студентів на денне відділення по кафедрі до 1965 р. становив 20-30 чол., з 1965 р. – 100 чол. На сьогоднішній день приймання студентів становить у середньому 10-30 людей на денне відділення, до 5 людей на заочне відділення. В 1959 р. на кафедрі була відкрита аспірантура, в 1980 р. – докторантура.

Усього кафедрою підготовлено більш як 5000 інженерів технологів гумовиків. Підготовлено 7 докторів наук і більш як 55 кандидатів наук.

На сьогоднішній день кафедра є єдиною спеціалізованою кафедрою на території України, що веде ефективну підготовку фахівців в області переробки еластомерних матеріалів.

Г. А. Блох був завідувачем кафедри з моменту утворення до 1985 р.

Послідовником Г. А. Блоха стала доктор технічних наук Зоя Василівна Онищенко, яка завідувала кафедрою з 1985 по 1998 р. р.. Потім в. о. зав.кафедри був доктор хімічних наук, профессор Ебіч Юрій Рахмієлевич, з липня 1999 р. по 2010 та з 2011 р. по теперішній час – зав. кафедрою – доктор технічних наук, професор Ващенко Юрій Миколайович, з 2010 по 2011 р. – зав. каф. була доктор технічних наук, професор Євдокименко Наталія Михайлівна

Кафедра готує спеціалістів в області хімії та технології еластомерних матеріалів. Еластомери відрізняються від відомих матеріалів високою еластичністю, яка забезпечує здатність виробам з них протистояти великим зворотнім деформаціям в широкому інтервалі температур (-100¸ 400 0С). Сукупність еластичності, водостійкості, газонепроникливості, високої динамічної міцності та інших важливих властивостей робить еластомери та гуми на їх основі незамінними конструкціним матеріалом для виготовлення шин, транспортерних стрічок, клинових пасів, різних деталей для машинобудівної, суднобудівної, автомобільної, авіаційної та багатьох інших галузей промисловості. На Україні багато заводів, які виготовляють шини (м. Дніпропетровськ, Б. Церква), різноманітні гумотехнічні вироби (м. м. Київ,  Б. Церква, Лисичанськ,  Горлівка,  Суми, Запоріжжя та інші.), взуття (м. м. Київ,  Чернівці,  Горлівка), відновлюють шини (м.м Миколаїв, Івано-Франківськ, Львів, Донецьк та інші), кабельну продукцію (м. Бердянськ, м Донецьк) та багато інших.

Тому значення спеціальності дуже важлива для забезпечення життєдіяльності цих підприємств.

При вивченні предметів фахової підготовки студенти мають змогу навчитися розробляти рецептури гумових сумішей для різних видів шин, гумовотехнічних виробів (ГТВ) та взуття, розробляти параметри технологічного процесу отримання гумових виробів від змішування компонентів до вулканізації. Студенти отримують навички проектування підприємств гумової галузі, а також конструювання та розрахунків багатьох видів гумових виробів.

На протязі існування кафедри її колектив у співробітництві з галузевими інститутами та підприємствами гумової промисловості працює над вирішенням актуальних проблем в галузі створення нових типів гум та композиційних матеріалів на основі еластомерів.

Найбільш важливі теоретичні та практичні дослідження присвячені актуальним проблемам вулканізації каучуків, механізму дії прискорювачів вулканізації, пошуку нових вулканізуючих систем, модифікації каучуків, створення спеціальних типів гум для шинної, гумотехнічної, газової, металургійної , кабельної та інших галузей промисловості.

Наукові дослідження пов’язані з такими вченими, як д. х. н. Блох Григорій Абрамович, д. т. н. Онищенко Зоя Василівна, д. т. н. Евдокименко Наталя Михайлівна, д. т. н. Кутяніна Валентина Степанівна, д. х. н. Ебич Юрій Рахмієлевич, д. т. н. Ващенко Юрій Миколайович, д. т. н.  Овчаров  Валерій Іванович, кандидатами технічних наук Тархов Георгій Володимирович, Шелудько Геннадій  Петрович, Носников Олексій Федорович, Носников Олександр Олексійович, Меламед Чарна Львівна, Рапчинська Світлана Євгенівна, Теверовська Олена Наумівна, Чумичева Наталя Петрівна, Лотакова Олена Корнеліївна, Омельченко Реґіна Яківна, Ємельянов Юрій Валентинович, Огневський Леонід Олексійович, Піцик Валентина Антонівна, Шевцова Ксенія Вікторівна, Стешенко Микола Іванович, Терещук Марина Миколаївна, Бойко Валентина Володимирівна, Свердел Михайло Іванович, Савельєва Марія Борисівна, Шевченко Наталя Михайлівна, Котов Юрій Леонідович, Калиниченко Віталій Миколайович  і багато інших.

Значний поштовх у розумінні процесів вулканізації каучуков сіркою й механізму дії органічних прискорювачів став можливим у зв’язку із застосуванням радіоактивних ізотопів. Дослідження, розпочаті на кафедрі під керівництвом Г. А. Блоха, дозволили визначити механізми дії систем, що вулканізують, розробити фізико-хімічні основи створення нових типів вулканізцючих агентів, прискорювачів і активаторів вулканізації. Результати досліджень узагальнені у всесвітньо-відомих монографіях Г.А. Блоха.

В січні 2012 р. колектив кафедри відзначав 100 річчя з дня народження Г. А. Блоха з відкриттям меморіальної дошки на фасаді університету.

Установлена можливість одержання високоякісного регенерату з діафрагмених гум на основі бутилкаучуку під дією іонізуючих випромінювань, що дозволило частково замінити каучук у відповідних виробах.

Уперше на кафедрі проведені дослідження з використанні синтетичного й природного цеоліту в гумах. Розроблені рецептури гум різного призначення, які містили цеоліт, що дозволило замінити дорогі й дефіцитні компоненти та значно підвищити комплекс властивостей вулканізатів.

Систематичні дослідження низькотемпературної вулканізації дозволили розробити вулканізуючі системи за участю  подвійних і потрійних комбінацій прискорювачів, які забезпечують вулканізацію каучуків загального та спеціального призначення при температурах 20-100 0С. Ці системи знайшли широке використання, як у шинній,  так і в гумовотехнічній промисловості для виробництва клеїв і паст для ремонту покришок, холодного стикування конвеєрних стрічок. Разом з НІІРП розроблені клеї “Титан” і “Сігма”, які знайшли широке застосування на підприємствах країн СНД.

На кафедрі розпочаті роботи з використання хлорвмісних органічних сполук у гумах різного призначення. Сьогодні ці сполуки знайшли широке застосування для прискорення смоляної вулканізації каучуків, активації процесів сірчаної вулканізації, створення модифікуючих систем, для підвищення адгезії гум до різних типів текстильних кордів і металу.

Вперше виконано роботи по впровадженню системи білої сажі та комплексу резорцин-уротропін (модифікатор РУ) для значного підвищення міцності зв’язку обкладальних шинних гум з текстильним кордом. Розроблена система, яка отримала назву HRH, отримала широке розповсюдження у всьому світі.

Піонерські роботи виконані на кафедрі по використанню олігоестеракрилатів. На сучасному етапі ці сполуки знайшли широке використання при створенні гум спеціального призначення.

На підприємствах з виробництва мінеральних добрив впроваджена полімерна композиція ГРК-200 для ремонту хімічної апаратури та устаткування, які працюють в агресивних середовищах при підвищених температурах, що значно спрощує процес ремонту встаткування

Розроблена на кафедрі рецептура рентгеностійких гум впроваджена в серійне виробництво на підприємствах галузі.

На металургійних підприємствах впроваджений гумовий патрон-контейнер замість металевого для транспортування гарячих зразків металу на експрес-аналіз від домни або мартену пневмопоштою по трубопроводу, що значно понизило вагу контейнеру та шум при його транспортуванні.

Роботи з вивчення механізму дії в гумах поверхнево-активних речовин дозволили впровадити у виробництво системи на основі моноетаноламідів синтетичних жирних кислот, синтетичні жирні кислоти фр. С21-25, які дозволили замінити стеаринову кислоту, яка виготовляється з харчової сировини

Наукова діяльність на кафедрі тісно пов’язана із творчими інтересами студентів. Найбільш здатні студенти залучаються до виконання дослідження з основних наукових напрямків кафедри, беруть участь у роботах республіканських і міжнародних конференцій студентів і молодих учених, приймають участь в різних конкурсах.

Результати досліджень співробітників кафедри постійно доповідаються на науково-технічних конференціях різних рівнів в Україні, Росії, Німеччині, Польщі, Болгарії. Актуальність проведених досліджень підтверджується отриманнм більш ніж 220 авторських свідотств та патентів. Співробітниками кафедри опубліковано понад 900 статей та 20 монографій, деякі з яких видано в Великобританії серед яких можна виділити такі: Г. А. Блох “Органічні прискорювачі та вулканизуючs системи для еластомерів“ (видання 1964, 1972 та 1978 р.р.); Аверко-Антонович Ю. О., Ебіч Ю. Р., Омельченко Р. Я., Охотіна Н. А. «Технологія гумових виробів» (1991 р); «Властивості гумових сумішей і гум: оцінка, регулювання, стабілізація» / Під загальною редакцією  В. І. Овчарова (2001 р.); Євдокименко Н. М. , Бурмістр М. В., Котов Ю. Л., Ващенко Ю. М. «Полімерні суміші та композити» (2003 р.)

Кафедра ХТПЕ протягом 65 років є організатором науково-технічних конференцій, що збирають людей, відданих справі еластомерних матеріалів з багатьох куточків близького й далекого зарубіжжя. За роки незалежності України кафедрою організовано 10 міжнародних науково-технічних конференцій.

В 2012 році виповнилося 100 років з дня народження   Григорія Абрамовича Блоха – крупного організатора науки, який мав державне мислення, талановитого вченого, педагога, вихователя наукової молоді, організатора єдиної на Україні кафедри технології гуми.

Григорій  Абрамович Блох народився 23 січня 1912 р. в. Ярославлі в сім’ї робітника. Закінчив Ярославський резино-хімічний технікум, в 1939 році – з відзнакою хімічний факультет Московського технологічного інституту легкої промисловості, спеціалізуючись в галузі технології гуми. Навчання в аспірантурі було перервано Великою Вітчизняною війною, учасником якої Г. А. Блох був з перших днів. Воював на Західному фронті в районі Єльні, потім партизанив у загоні, який діяв в Можайському районі Московської області. У листопаді 1945 року в Москві захистив кандидатську дисертацію «Вулканізація каучуку в присутності вінілових мономерів», в якій показав можливості модифікації властивостей каучуків і гум при щепленні мономера до полімеру в процесі вулканізації каучуку.

Викладацька діяльність Г. А. Блоха почалася в 1943 році в Харківському військовому училищі хімічного захисту. З 1946 року він викладає в Київському технологічному інституті легкої промисловості (КТІЛП). У м  Києві розгорнулася його активна діяльність не тільки в області організації першої в Україні кафедри, покликаної готувати фахівців для розвитку гумової промисловості, а й у проведенні наукових досліджень. За короткий період в КТІЛП були створені спеціальні лабораторії, розроблені науково-методичні рекомендації, організовано навчальний процес за спеціальністю «Технологія гуми». Тут Г. А. Блохом були проведені важливі дослідження в галузі вивчення процесів вулканізації каучуків і механізму дії органічних прискорювачів методом радіоактивних ізотопів, які раніше були розпочаті в інституті фізичної хімії АН УРСР в лабораторії академіка А. І. Бродського.

У зв’язку з рішенням Мінвузу СРСР про перебазування кафедри технології гуми до Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту (ДХТІ) Г. А. Блох в 1954 р переїхав до м. Дніпропетровськ. У 1960 році Григорій Абрамович успішно захистив докторську дисертацію «Досягнення в галузі органічних прискорювачів вулканізації каучуків». Г. А.  Блох був засновником і керівником наукового напряму «Дослідження процесів вулканізації та модифікації еластомерів з метою збільшення працездатності гум». За даним науковому напрямку опубліковано 10 монографій, 2 з яких видані в Англії та Ізраїлі, більше 700 наукових робіт, отримано понад 70 авторських свідоцтв на винаходи. Значним є особистий вклад Г. А. Блоха у дослідження найбільш складних проблем вулканізації каучуків.

Їм вперше для вивчення механізму дії та встановлення взаємозв’язку між будовою органічних прискорювачів і ефективністю їх дії в процесах вулканізації каучуків застосований метод ізотопного обміну атомів сірки. Ці роботи отримали високу оцінку академіка АН України А. І. Бродського в монографії «Хімія ізотопів» і були опубліковані в США.

Г. А. Блох є піонером широкого вивчення і застосування цеолітів (молекулярних сит) як сорбентів-носіїв прискорювачів, модифікаторів, структуруючих агентів та інших продуктів. За допомогою цеолітів отримані гуми з унікальним комплексом властивостей. Більше 30 робіт Г. А. Блоха в галузі вивчення та застосування цеолітів опубліковані у пресі, видано монографію «Цеоліт в гумової промисловості» (Москва, 1970 р.).

Такі ж піонерські дослідження проведені ним у галузі застосування поверхнево-активних речовин (ПАР) як активаторів в процесі вулканізації каучуків. Незначні добавки ПАР дозволили зменшити в 3-5 разів час досягнення оптимального ступеня вулканізації і отримати гуми з новим комплексом властивостей. Пріоритет Г. А. Блоха в цій області відзначений німецьким вченим зі світовим ім’ям Вальтером Шеєлє.

Доктор хімічних наук, професор Г. А. Блох приведений у списку 100 найбільш плідних вчених світу в галузі полімерів за період з 1932 по 1970 р.р. В ньому з 100 учених світу названі 17 вчених СРСР і в їх числі Г. А. Блох.

Наукова діяльність Г. А. Блоха характеризується тісним зв’язком наукових досягнень з промисловістю. Плідна співдружність з Донецьким трестом «Облпромбитгаз» закінчилося впровадженням гумотканинних компенсаторів для з’єднання підземних газопроводів. Гумовотканинні компенсатори принесли не тільки значний економічний ефект газовикам Донбасу, а й привели до перегляду всієї технології з’єднання підземних трубопроводів, особливо в районах сейсмічної активності. Ці та багато інших прикладів характеризують широту наукових інтересів Г. А. Блоха і високу результативність його робіт

Професор Г. А. Блох – людина величезної інтуїції і незвичайного добропорядного ставлення до людей, віддавав усі свої знання  і досвід роботи учням і колегам по роботі. Під його керівництвом захищені 37 кандидатських і 3 докторські дисертації. У багатьох його роботах активну участь брали студенти.

Професор Блох Г. А. – активний сучасний діяч, пропагандист наукових і політичних знань, вихователь молоді та студентства.

Багато сил і душевного тепла віддавав Г. А. Блох громадській діяльності. Більше 20 років з 1959  р він очолював Дніпропетровське обласне правління хімічного товариства імені Д. І. Менделєєва, був членом Центрального правління ДХТ ім. Д. І. Менделєєва.

У 1961 р Дніпропетровське правління скликало першу нараду з хімії та технології каучуку і гуми, на якому було зроблено 43 доповіді. Під його керівництвом обласна організація перетворилася в одну з найкращих, і стала організатором наступних традиційних наукових конференцій по каучуку та гумі, що проводяться в м. Дніпропетровську. Продовжуючи традиції проведення конференцій та до 100-річчя з дня народження видного вченого колектив кафедри у вересні 2012 р проведено чергову 9 -ту Українську з міжнародною участю науково-технічну конференцію гумовиків «Еластомери: матеріали, технологія, обладнання та вироби».

Громадська та наукова діяльність професора Блоха Г. А. неодноразово відзначалася Почесними дипломами та медалями за високі показники у підготовці висококваліфікованих фахівців для народного господарства. У 1972 році йому присуджено Почесне звання «Заслужений працівник вищої школи України».

Г. А. Блох зумів залишити після себе не тільки численні наукові праці, не тільки комплекс промислових розробок, але головне – він виховав соратників і учнів, зумів згуртувати численний колектив кафедри на вирішення головного завдання – вивести кафедру хімії і технології переробки еластомерів на лідируючі позиції науки і освіти в області еластомерних матеріалів в СРСР. В корпусі факультету ТОР відкрита іменна навчальна лабораторія, в якій співробітники кафедри долучають підростаюче покоління до традицій єдиної в Україні кафедри, закладені її засновником Григорієм Абрамовичем Блохом