Обрати сторінку

Освітня програма “Хімічні технології та інженерія”. Професійне спрямування ”Електрохімія та природоохоронні хімічні технології” (бакалавр)

Освітня програма “Хімічні технології та інженерія” (магістр)

Галузь знань: 16 Хімічна та біоінженерія
Спеціальність: 161 Хімічні технології та інженерія
Випускова кафедра: Кафедра технології неорганічних речовин та екології

 

Розрахунок конкурсного балу

Бажаєш дізнатися прохідний бал минулих років та оцінити свій шанс вступу на бюджет?! Зателефонуй в приймальну комісію +380966517394 або залиш свій номер і ми зателефонуємо Вам:

2 + 6 =

Галузь знань: 16 Хімічна та біоінженерія

Спеціальність: 161 Хімічні технології та інженерія

Випускова кафедра: Кафедра технологій палив, полімерних та поліграфічних матеріалів

Підготовка фахівців здійснюється за ступенем бакалавра та  магістра


Кафедра готує фахівців за двома напрямами:

  • переробка традиційних видів палива
  • технологія альтернативних палив.

З першого напряму студенти вивчають основні процеси переробки вуглецевмісної сировини, технології переробки нафти, газу й твердих горючих копалин, застосування палив, мастил, олив та продуктів переробки вугілля.

З другого -  основні принципи виробництва та застосування палив з ненафтової сировини, якою є рослинні та харчові відходи, різні види біопалива, біогаз, продукти газифікації твердих горючих копалин. Студенти оволодівають навичками у застосування спиртових палив (біоетанолу), біодизелю, нові системи використання палив, у тому числі у газо-рідинних та гібридних двигунах.

За обома напрямами студенти оволодівають навичками розрахування та проектування нових екологічно чистих виробництв.

На кафедрі є обладнані лабораторії, де студенти оволодівають сучасними методами дослідження на експертизи палив.

Кафедра готує фахівців для роботи на сучасних підприємствах з переробки нафти, газу, вугілля та будь-якої сировини з високим вмістом вуглецю й водню. Випускники кафедри можуть працювати на посадах інженерів-технологів нафтопереробного комплексу України, проектантів і конструкторів нафто- й вуглехімічного обладнання, займатись науковою роботою у науково-дослідних установах та університетах, технічним менеджментом в управлінських структурах і бізнесі.

Кафедра є популярною серед іноземних студентів – на протязі останніх 5-років у нас навчалися студенти з ближнього та далекого зарубіжжя – Анголи, Туркменістану, Азербайджану, Узбекистану, Португалії та  Конго.

Магістри кафедри мають змогу виконувати свої дипломи у лабораторіях кафедри, оволодівати методами комп’ютерного моделювання та сучасними інформаційними ресурсами через електронні бібліотеки.

Кафедра готує висококваліфікованих спеціалістів через аспірантуру та докторантуру для майбутньої роботи у наукових інститутів та закладах вищої освіти.

Наукова діяльність кафедри спрямовано на отримання та вивчення нових видів палив, в тому числі, альтернативних, та широко представлена монографіями та науковими статтями.

Основні місця практики та роботи випускників кафедри:

МІСЦЯ РОБОТИ СПЕЦІАЛІСТІВ

М. Київ

ПАТ «Укрнафта»

Національний авіаційний університет

АТ «Синтез-групп»

Лабораторії аеропортів, нафтобази

м. Дніпропетровськ

КХВ ПАТ «Євраз-ДМЗ ім. Петровського»

Нижньодніпровська нафтобаза

ПАТ «Південний машинобудівний завод», застосування олив.

Лабораторія авіаційних палив аеропорту «Дніпропетровськ», «Дніпроавіа».

ТД «Інтеройл»

НК «Альянс-Україна»

Агросоюз

Лабораторії аеропортів, нафтобази

Дніпропетровська обл.

м. Дніпродзержинськ, АТ "Дніпродзержинський коксохімічний завод"

м. Кривий Ріг «ПАТ «Миттал-Стіл Кривий ріг»

Полтавська обл.

м. Кременчук, ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнанафта»

ГПУ “Полтавагазвидобування “Солохівській промисел”

м. Лисичанськ, Луганська обл.

«Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» («Лисичанський НПЗ»)

Запорізька обл.

м. Бердянськ, АТ “АЗМОЛ”

м. Бердянськ, РУ НВО «Агрінол»

м. Запоріжжя, АТ «Запорізький електровозоремонтний з-д»

м. Запоріжжя, ПАТ «Запоріжкокс»

Львівська обл.

м. Дрогобич, НПК “Галичина”

с.м.т. Дашава, Львівська обл., Дашавське ВУПЗГ

Сумська обл.

м. Мала Павлівка, Качанівський ГПЗ, ВАТ «УКРНАФТА»

Івано-Франківська обл.

м. Надвірна, АТ "Нафтохімік Прикарпаття"

м. Долина, «Долинський ГПЗ», ПАТ «Укрнафта»

м. Борислав, «Бориславський ГПЗ», ПАТ «Укрнафта»

Харківська обл.

с.м.т. Андріївка, ДК “Укргазвидобування”, Шебелинське відділення переробки газу, газового конденсату та нафти

с.м.т. Червоний Донець, ДК “Укргазвидобування”, Газопромислове  управління “Шебелинкагазвидобування”

Чернігівська обл.

м. Варва, ВАТ «Укрнафта», “Гнідинцівський газопереробний завод»

Електрохімія та природоохоронні хімічні технології (Е та ПХТ) – галузь промислового виробництва, де технології основані на  взаємодії хімічних речовин при пропусканні струму через розчин. Перетворення одних хімічних речовин на інші відбуваються або з витратою електроенергії при пропусканні струму (електроліз), або з отриманням електроенергії (хімічні джерела струму). В основі багатьох технологій захисту навколишнього середовища, знешкодження шкідливих викидів різних виробництв лежать електрохімічні закони і сучасна електрохімічна техніка.

Промислові напрями навчальних програм:

  • Промислова гальванотехніка. Нанесення металевого покриття на різні вироби машинобудівної, електротехнічної, електронної промисловості для підвищення їх корозійної стійкості, надання їм декоративного зовнішнього вигляду й спеціальних властивостей. Гальванічні цехи працюють на всіх машинобудівних, металургійних, радіо та приладобудівних підприємствах.
  • Виробництво хімічних джерел струму (електротехнічна промисловість). Електричні акумулятори, в основному для автотранспортної техніки, – один з найбільш масових продуктів сучасного промислового виробництва.
  • Електрохімічний синтез речовин. Це великотонажні енергоємні виробництва для отримання кисню, водню, хлору, лугу, різних окислювачів шляхом електролізу.

Виділення кисню та водню при електролізі води

  • Виробництво кольорових металів. Ці  виробництва належать до кольорової металургії, але значну частину складають електрохімічні підрозділи. Гідрометалургія – отримання кольорових металів (цинку, марганцю, хімічно чистих міді, нікелю, золота, платини та ін. ) з водних розчинів шляхом електролізу.

Професор Кошель М. Д. показує цікаві електрохімічні досліди

  • Захист інженерних споруд від корозії. За своєю природою корозія масштабних інженерних споруд (металевих трубопроводів, підземних телекомунікаційних кабелів, армованих металами фундаментів, гідротехнічних споруд, великих металевих ємностей та ін.) є електрохімічним процесом, аналогічним до того, що відбувається в хімічних джерелах струму. Тому одним з напрямів діяльності електрохіміків та сферою їх професійного застосування є захист інженерних споруд від корозії. Захист здійснюється електрохімічним способом: створюється спеціальне, постійно діюче інженерне обладнання, яке постійно контролюється й корегується.
  • Електрохімічні технології очищення забруднених вод та вилучення з них важких металів. Електрохімічні технології дозволяють ефективно вилучати  дорогі кольорові метали (мідь, нікель, цинк та ін.) з розведених стічних вод машинобудівних, металургійних та інших промислових підприємств.
  • Електрохімічна розмірна обробка металів і сплавів, що має високу точність та продуктивність. Застосовується в машинобудуванні при виробництві деталей машин або їх ремонті, шляхом надання точної форми і стану поверхневого шару, які складно отримати механічними методами.

На підприємстві TOPAZ (м. Кишинів, Молдова) здійснюється проектування і виготовлення електрохімічних станків для двостороннього об’ємного формування поверхонь лопаток газотурбінних двигунів і установок методом імпульсно-циклічної електрохімічної обробки з титанових і жароміцних сплавів.

  • Проектування та експлуатація технологій знешкодження викидів та вилучення цінних компонентів а також проектування екологічно безпечних технологічних виробництв з замкненими маловідходними циклами, замкненим водопостачанням – фактично спеціалізовані природоохоронні хімічні технології засновані на дії тих же самих загальних фізико-хімічних законів природи, що і в основних хіміко-технологічних виробництвах.

У багатьох промислових технологічних процесах використовують воду – або як середовище, де здійснюються процеси, і вода є головний хімічний компонент, або як теплоносій, як розчинник, як миючий засіб, для поливу сільськогосподарських земель, тощо. Тому значна кількість природоохоронних технологій – це очищення води, її знезараження, знешкодження отруйних речовин, вилучення з неї цінних речовин, повернення очищеної води в технологічний цикл. Значну частину технологічної води, яка містить деяку кількість невилучених шкідливих речовин, скидають у водні об’єкти. Тому необхідно узгоджувати проектні рішення з нормативними документами захисту навколишнього середовища.