Завдяки активній роботі відділу міжнародного співробітництва та ректорату в університеті з’явився можливість посилати викладачів та аспірантів до Словацького Університету Технологій у Братиславі у рамках програми Еразмус+. Слід сказати, що цей університет один з найбільших державних технологічних університетів. Наша аспірантка вже встигла попрацювати в цьому університеті та вирішила поділитись своїм досвідом та враженнями з нами.

Ahojte (Привітання на по-словацькій мові)! Мене звуть Олександра Зіма, наразі я є аспіранткою другого року навчання факультету хімічних технологій та екології, кафедри аналітичної хімії та хімічної технології харчових добавок і косметичних засобів.

Сьогодні я хочу розповісти про своє стажування у Словацькій Республіці. Можливість поїхати за програмою Еразмус + з’явилась раптово, тому на всі рішення та збір документів було близько місяця, що для консервативної Європи дуже швидко.

Проходило моє стажування у затишній та невеликій європейській столиці в Словацькому Технічному Університеті в Братиславі.

Загалом в університеті сім факультетів, і логічно було б опинитись на хімічному, проте вже було розпочато співпрацю з інститутом електроніки і фотоніки на факультеті електротехніки на інформатики.

Можу сказати відразу, що найкращім та найцікавішим у стажуванні є змога подивитись як працюють за кордоном, реалізувати свої наукові напрацювання та підвищити рівень знань мов. Оскільки моя тема дисертації пов’язана з оптикою, електрикою та хімічними перетвореннями, це було саме те місце, де можна сповна реалізувати свої наукові амбіції та познайомитись із впливовими науковцями.

Університет та лабораторія обладнані найсучаснішою науковою технікою та мають змогу досліджувати фізико-хімічні властивості зразків на нанорозмірному та навіть атомарному рівні. Тому сподіваюсь, що проведені мною дослідження будуть на світовому рівні.

Важливим моментом було також знайти друзів молодих науковців із Словаччини. Оскільки при подачі на гранти ЄС треба створити консорціуми з декількох наукових установ чи університетів, знання колег з подібними інтересами є необхідним.

Все це я повністю змогла зробити в цьому університеті і навіть більше – отримала початковий рівень знань словацької мови. Оскільки програма факультету не з моєї спеціальності, долучитись до занять аспірантів в мене не вийшло, проте я змогла відвідувати заняття зі словацької мови. Група Еразмус+ була максимально інтернаціональною – там були студенти з Німеччини, Франції, Португалії, Іспанії, Італії, Казахстану та країн Африки.

Про свої враження від міста та людей хочеться розповідати годинами: тихі вулички, людні площі, старовинні споруди, ліси та гори. Коли просто йдеш містом світ за очі та насолоджуєшся.

Я дуже вдячна університету, науковому керівнику Коваленко Вадиму Леонідовичу та моїй кафедрі за нагоду пройти це стажування, провести необхідні для дисертації дослідження та подивитись на світ іншими очима, поспілкуватись із надзвичайною кількістю дивовижних людей. Відкинути свої страхи про недостатній рівень англійської, щоб спілкуватись та жартувати. Це величезний досвід, який залишиться зі мною назавжди.