Інтернаціоналізація входить до найважливіших показників діяльності університету. Міжнародна активність співробітників університету є одним із компонентів інтернаціоналізації ЗВО та створює можливості працювати над актуальними науковими темами на сучасному обладнанні, запозичувати найкращі практики й досвід, покращувати мовні навички. Завдяки цьому науковий і професійний рівень викладачів університету постійно зростає, що позитивно впливає на якість навчання студентів.

У нашому університеті завжди є співробітники, які брали і беруть участь у міжнародних проектах, стажуваннях, тренінгах, симпозіумах та конференціях. Але, на жаль, про ці та інші події не завжди відомо широкому колу співробітників. Тому в даному огляді спробуємо заповнити цю прогалину.

Кітик Анна Адамівна, к. х. н., доцент кафедри фізичної хімії ДВНЗ УДХТУ:

У 2005 році уряд Словацької Республіки заснував Національну стипендіальну програму для підтримки мобільності студентів, аспірантів, викладачів вузів і науковців. Національна стипендіальна програма фінансується Міністерством освіти, науки, досліджень і спорту Словацької Республіки. Програма підтримує двосторонню мобільність як іноземних стипендіатів до Словаччини, так і мобільність словацьких стипендіатів за межі Словаччини. Програма надає стипендії для покриття витрат на проживання під час стажування і дотації для оплати дорожніх витрат для студентів.

Щороку десятки студентів, викладачів, аспірантів мають змогу скористатися потужними можливостями провідних лабораторій Словацької Республіки, встановити контакти для співпраці з закордонними колегами, обмінятися досвідом та підвищити свій науковий рівень.

Зі свого боку можу відзначити прекрасну організацію програми: численні заходи у різних містах Словаччини дозволяють поспілкуватися науковцям із усього світу у товариській неформальній атмосфері, відвідати екскурсії, дізнатися історію країни та просто гарно провести час.

Мені пощастило скористатися цією програмою двічі. Перший мій короткостроковий візит припав на квітень – травень минулого року. Ці чудові два місяці я провела у Словацькій академії наук (Інститут неорганічної хімії, м. Братислава). Незважаючи на короткий термін перебування, праця була дуже результативна. Найновіше сучасне обладнання, можливість проводити складний всебічний аналіз дослідних систем, тісна співпраця з закордонними колегами дозволили отримати багато цікавих результатів та опублікувати статтю у журналі, що індексується базою Scopus. Однак головним результатом візиту стала тісна співпраця зі словацькими колегами після цієї програми. Восени минулого року словацькі колеги відвідали ДВНЗ УДХТУ з зустрічним візитом. Представник Інституту неорганічної хімії Словацької академії наук поспілкувався з директором НДІ Гальванохімії, завідувачами кількох кафедр нашого ЗВО, відвідав провідні лабораторії та ознайомився з їх діяльністю, виступив із презентацією кількох стипендіальних програм Словаччини та представив останні досягнення Академії наук Словацької Республіки.

Другий мій візит до Словацької академії наук розпочався у вересні і буде довгостроковим. Це дасть мені змогу провести великий обсяг досліджень за тематикою молодіжного проекту, керівником якого я є на поточний момент, та реалізувати план щодо можливої співпраці у цьому напрямку з промисловим сектором. Отримані результати й напрацювання щодо електрохімічної обробки металів і сплавів з використанням новітніх іонних рідин надзвичайно зацікавили словацьких колег. Під час мого виступу перед фахівцями Академії виникла активна дискусія, багато фахівців різних напрямів запропонували співпрацю, яка на даний момент активно ведеться.

Отже, перебування в Академії наук Словацької Республіки суттєво розширило мої горизонти як науковця, дослідника, сучасного представника вищої школи. Набуті навики і досвід дозволять мені співпрацювати зі студентами та аспірантами нашого університету на більш якісному рівні, а також надихати молодих науковців та викладачів ДВНЗ УДХТУ на нові досягнення.

Смаглій Ілона Володимирівна, к. філол. н., доцент кафедри українознавства:

Стажування за освітньою програмою включало ознайомлення з основними ланками освітньої системи Фінляндії. Це – відвідування Департаменту культури та освіти муніципалітету м. Гуйттінен, де мером була представлена презентація сучасної системи освіти Фінляндії (після реформи 2016 року), а також проблеми і перспективи сфер зайнятості у Фінляндії та місті Гуйттінен зокрема. Також була надана можливість відвідати дитячий садок (Nappulanurmi päiväkoti), старшу школу (Lauttakylän koulu) та Університет прикладних наук Сатакунти (SAMK).

У кожній з перерахованих установ було оглядово презентовано особливості організації навчального процесу, застосування інтерактивних і дистанційних методик навчання, системи контролю знань та навичок школярів (гімназистів, студентів). Наприклад, в університеті запроваджено онлайн навчання студентів, розклад якого досить гнучкий і дозволяє навчатися у зручний час, не виходячи з будинку. Викладачі щороку оновлюють матеріали та роблять акцент на практичному застосуванні матеріалу, впровадженню навичок у життя.

Початкова і середня освіта у Фінляндії є повністю безкоштовними та отримують фінансування з бюджету. Безкоштовним також є часткове харчування, зокрема обід. У системі середньої (у т. ч. середньої спеціальної) та вищої освіти застосовується кредитно-модульна система, існує система обов’язкових та факультативних (на вибір школяра або студента) курсів для вивчення тощо, вступні іспити проводяться вищими навчальними закладами. Випускні ж іспити, що проводяться у школі, планують скасувати найближчими роками.

Підсумовуючи результати стажування, хочу відмітити, що мовна практика та отриманий досвід є дуже корисними та обов’язково будуть використані у навчальному процесі.

Коваленко Вадим Леонідович, к. т. н., доцент кафедри АХ та ХТ, ХД:

Завдяки членству у Міжнародному електрохімічному товаристві я мав змогу взяти участь у великій електрохімічній події – Електрохімічній конференції-2019, яка проходила у жовтні в м. Стамбул (Туреччина). У якості майданчика для проведення конференції організаторами був обраний Харбайський військовий музей. На конференції були присутні дослідники з США, Великої Британії, Нідерландів, Ізраїлю, Франції, Туреччини, Японії, Китаю, Фінляндії, Казахстану, Греції, Кіпру, Нігерії, Бразилії та, відповідно, України. До речі, начальник відділу міжнародного співробітництва ДВНЗ УДХТУ Коток В. А. теж зробив доповідь у межах своєї наукової теми. З усними доповідями виступали співробітники Масачусетського технологічного університету, Імперського коледжу Лондона, Корнуельського та Колумбійського університетів. Ці заклади освіти входять до списку 25 найвпливовіших університетів світу. Організаторами та інформаційними спонсорами виступали Міжнародне електрохімічне товариство (Лозанна, Швейцарія) та Університет Білкент (Туреччина).

На конференції працювали такі секції:

–           Аналітична електрохімія;

–           Біоелектрохімія та біомедичне застосування;

–           Зберігання енергії та її перетворення;

–           Електрохімічна інженерія та обробка;

–           Електрохімічне матеріалознавство;

–           Загальна молекулярна електрохімія;

–           Фізична електрохімія;

–           Загальна секція.

Всього було представлено більше ніж 140 тез доповідей.

Як науковий рівень конференції, так і її організація заслуговують дуже високої оцінки. Не дивлячись на те, що це була електрохімічна конференція, в ній брали участь спеціалісти різних профілів, а також інженери, конструктори великих підприємств, зокрема дослідники з Національної космічної агенції Туреччини. Цікавим моментом було й те, що з усними доповідями виступали не тільки працівники ВУЗів та НДІ, а й аспіранти і навіть студенти. Ще одним цікавим моментом було те, що частково організацією конференції займалася приватна фірма, яка підтримувала сайт, надавала обладнання для презентацій, формувала електронну збірку тез доповідей та забезпечувала учасників харчуванням. Конференція проходила динамічно, а учасники були дуже активними та задавали багато питань у межах моєї доповіді. Ті доповіді, які я мав задоволення послухати, містили багато наукової інформації, що буде застосована у плануванні досліджень. У свою чергу, отримані контакти та досвід будуть обов’язково використані у подальшому розвитку нашого наукового напряму, зокрема для публікації нових статей та можливої участі у грантових програмах.

Наостанок хочу побажати колегам проявляти більшу активність та, за можливості, брати участь у міжнародних чи локальних конференціях, оскільки це значно розширює професійні знання та дає інформацію щодо прогресу у суміжних наукових напрямах.

Начальник міжнародного відділу

Коток В. А.