Підготовка інженерів-технологів для хімічної промисловості була почата в гірничому інституті в 1925 році з ініціативи академіка Л.В. Писаржевського, де з 1929 року існувала кафедра технології неорганічних речовин. В 1930 році відбувся перший випуск інженерів-технологів неорганіків у кількості 18 чоловік.

За 75 років кафедрою підготовлені більше 2900 інженерів за фахом “Технологія неорганічних речовин”. Перші випускники кафедри брали участь у становленні хімічної промисловості як у колишньому СРСР, так і в Україні. У передвоєнні роки вони брали участь у будівництві та пуску таких великих хімічних підприємств, як Дніпродзержинський азотно-туковий завод (потім ПрАТ“ДніпроАзот”), Горлівський азотно-туковий завод (потім ПрАТ “Концерн Стирол”) і багато інших.

На кафедрі працювали та очолювали її такі видні вчені як: доктор технічних наук, професор А.В. Баранов (1938 – 1958 рр.); кандидат технічних наук, професор С.Н. Ганз (1958 – 1981 рр.); доктор технічних наук, професор В.Д. Пархоменко (1981 – 1984 рр.); доктор технічних наук, професор П.Н. Цибульов (1984 – 1990 рр.); кандидат технічних наук, професор Б.І. Мельников (1990 – 2010 рр.), доктор хімічних наук, професор В.М. Набивач (2010 – 2011 рр.), доктор технічних наук, професор О.А. Півоваров (2011 – 2016 рр.). З кінця 2020 р. кафедру очолює Лауреат державної премії України в галузі науки і техніки, доктор технічних наук, професор Коваленко Ігор Леонідович.

Багаторічна наукова діяльність професора А.В. Баранова та колективу кафедри була пов’язана з проблемами інтенсифікації технологічних процесів і розробкою нових шляхів виробництва зв’язаного азоту. Особливі успіхи були досягнуті в удосконаленні та інтенсифікації технології виробництва азотної кислоти.

1960 року, під керівництвом професора С.Н. Ганза, колектив кафедри розробляв теоретичні основи та технології виробництва азотних добрив, а також займався проблемами очищення та регенерації промислових відходів.

В області теорії були розроблені нові напрямки. Один з них – кінетика хемосорбційних процесів в умовах високо турбулентного режиму. Доцентами кафедри Л.Н. Мамоном і М.І. Локшиним були розроблені конструкції горизонтальних і вертикальних механічних адсорберів з великим числом оборотів.

Теоретичні та прикладні розробки кафедри ТНР дали можливість створити технологічні процеси та апарати для виробництва азотних добрив, а також очищення газових і рідких відходів промисловості з переробкою їх у вартісні продукти для народного господарства. Так, наприклад, були розроблені нові види добрив: вуглеаміанати (разом зі Східнодонецьким хімкомбінатом); азотно-гумінові з одночасним очищенням газів від оксидів азоту; полі-мікродобрива з відходів виробництва цинкового білила та марганцевого шламу та ін.

Науковий напрямок з переробки та рекуперації промислових відходів став базою для відкриття на кафедрі в 1974 році нової спеціальності „Технологія рекуперації вторинних матеріалів та охорона навколишнього середовища”, що надалі перейшла в спеціальність “Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів”, потім “Промислова екологія” а нині – “Екологія та охорона навколишнього середовища”. За цією спеціальністю готуються інженери-екологи широкого профілю, які здатні вирішувати екологічні проблеми будь-яких виробництв. Усього підготовлено близько 700 фахівців.

Дуже плідним науковим напрямком є вивчення плазмохімічних процесів у технології неорганічних речовин, почате ще в 1960 р. під керівництвом професора С.Н. Ганза та продовжене професором В.Д. Пархоменком. Ним була створена школа плазмохімії. Під його керівництвом підготовлені та захищені 29 дисертацій, у їх числі 4 докторських (П.Г. Сорока, Ю.І. Краснокутський, О.А. Півоваров, П.Н. Цибульов).

Наукові праці з плазмохімії присвячені фундаментальним розробкам в області термодинаміки та кінетики високотемпературних реакцій, синтезу неорганічних речовин зі спрямованим формуванням метастабільних структур матеріалів в умовах плазми, які забезпечують спеціальні властивості. До таких матеріалів відносяться композиції для виготовлення каталізаторів, конструкційної кераміки (радіо-, біо-, надпровідної та ін.), феритів, феромагнітних матеріалів для запису інформації, функціональних металічних наноматеріалів різного функціонального призначення, у тому числі для очищення стічних вод від лікарських препаратів і токсичних матеріалів, наноматеріали благородних металів для косметичної продукції, сенсори для забрудників водного середовища, які з’являються у воді внаслідок військових дій.

За останні пять років на кафедрі захищено докторські дисертації Фроловою Л.А та Скибою М.І., триває робота ще над 2 докторськими дисертаціями, захищено 1 кандидатську дисертацію і 5 дисертацій PhD/

Наукові праці школи кафедри ТНР добре відомі за кордоном, багато з них доповідалися на міжнародних конференціях і симпозіумах у Канаді, Японії, Голландії, Італії.

На кафедрі активно ведеться наукова робота. На стан 2026 року виконується 5 держбюджетні НДР – наукові керівники проф. Коваленко І.Л., проф. Скиба М.І., проф. Фролова Л.А, доц. Хлопицький О.О.

З 2011 року кафедра безперервно є активним учасником і координатором міжнародних проєктів, пов’язаних з розвитком технології питної води,промислової водопідготовки, цифровізації водної галузі тощо. На 2026 рік триває виконання 2 міжнародних проєктів у водній галузі, що дозволяє забезпечувати навчальний процес та наукові дослідження сучасним обладнанням та матеріалами, забезпечує міжнародне стажування науково-педагогічних працівників та здобувачів освіти.

Зараз на кафедрі працює творчий колектив викладачів і вчених, серед яких 4 професори – доктори наук І.Л. Коваленко, В.С. Гевод, М.І. Скиба, Л.А. Фролова і  кандидат наук Р.В. Смотраєв,   6 кандидатів наук-доцентів, які виконують навчальну, навчально-методичну та наукову працю. В умовах становлення України, як самостійної держави, переходу на ринкові відносини та у зв’язку з новими вимогами науки виробництва на кафедрі 

З 1999 року на кафедрі відкрита підготовка хіміків-технологів за  напрямком “Технологія рідких і розсіяних елементів і матеріалів на їх основі”, а з 2018року  за напрямком «Технологія питної води і промислової водопідготовки у виробництві неорганічних речовин».