24 лютого 2022 року. Ця дата стала однією з найболючіших сторінок сучасної історії України та назавжди змінила життя мільйонів людей. Студенти та викладачі ННІ “Український державний хіміко-технологічний університет” зібралися в конференц-залі, щоб згадати події того дня, почути свідчення очевидців, осмислити пережите й ще раз замислитися над ціною свободи, відповідальністю за майбутнє та важливістю єдності в часи випробувань.

Почесним гостем зустрічі став Олександр Железняков – герой-чорнобилець, який пережив наслідки аварії на Чорнобильській АЕС, а згодом пройшов і фронтові випробування. Восени 2014 року він добровільно вступив до окремого мотопіхотного батальйону «Дніпро-2» та став на захист України. Із початком повномасштабної війни у лютому 2022 року Олександр знову повернувся на фронт. Під час зустрічі він поділився спогадами про перші дні вторгнення, різкі зміни в житті військових і цивільних, а також про щоденну боротьбу, сповнену випробувань, рішучості та мужності.

Особливо зворушливою стала розповідь Наталії Іванівни Жиленко – мами загиблого випускника економічного факультету 2018 року Станіслава Жиленка. Вона поділилася особистими спогадами про сина, його шлях на фронті та силу духу, з якою він, навіть після поранення, знову повернувся боронити Україну. Її слова про очікування звісток із передової, тривогу й надію стали щемливим нагадуванням про людську ціну війни. Під час заходу Наталія Іванівна також передала до Музею історії УДХТУ особисті речі Станіслава.

Ще одним важливим елементом зустрічі став відеоролик, надісланий родиною Добровольських, присвячений пам’яті випускника університету Андрія Добровольського (позивний «Лелека»). Цей відеоматеріал став глибоко емоційним свідченням болю втрати, водночас наповненим любов’ю, вдячністю та повагою до мужності захисника України.

Підсумовуючи захід, до присутніх звернулася директор ННІ УДХТУ, професор Ольга Сергіївна Свердликовська. Вона наголосила, що попри всі виклики війни університет продовжує жити, розвиватися, навчати студентів і здійснювати наукову діяльність, зберігаючи дух єдності та відповідальності перед державою.

Завершився захід покладанням квітів до пам’ятника «Крилатим ґрунту не треба» – як символ глибокої шани та вдячної пам’яті про тих, хто віддав життя за свободу України.

Зустріч пройшла щиро й небайдуже, залишивши глибокий емоційний слід у серцях усіх присутніх. Вона стала ще одним нагадуванням про важливість національної пам’яті, взаємної підтримки та віри в майбутнє навіть у найскладніші часи.