Освітня програма «Аналітичний контроль у виробництві харчової та косметичної продукції»

Навіщо потрібна освітня програма АКВ? Аналіз ринку праці та ринку освітніх послуг свідчить про відсутність в Україні хіміків-технологів магістерського освітньо-кваліфікаційного рівня зі спеціалізацією в аналітичному контролі виробництва. В той же час розгалужена мережа підприємств харчової та косметичної промисловості обумовлює нагальну потребу у висококваліфікованих фахівцях з аналітичного контролю їх продукції.

А що таке аналітичний контроль? Це та ж аналітична хімія? Чим фахівці хіміки-аналітики будуть відрізнятися від хіміків-технологів з магістерською освітою в області аналітичного контролю? Сучасні промислові підприємства не можуть досягти високих техніко-економічних показників без організації технічного та аналітичного контролю виробництва на всіх його стадіях. По суті, такий контроль є невід’ємною частиною кожного виробничого процесу. Його виконують різні служби підприємства в залежності від об’єкта контролю. Наприклад, виконавцями контрольних операцій можуть бути представники цехів та відділів підприємства: головний технолог, головний енергетик, головний механік тощо. Основна частина контрольних операцій в цехах і дільницях хімічних виробництв виконується безпосередньо їх персоналом за участю хіміків-аналітиків виробничих лабораторій і повинна контролюватися саме хіміком-технологом. Тому окрім знань і навичок підтримання технологічних режимів виробничого процесу хімік-технолог має володіти методами хімічного і інструментального аналізу та знатися на сучасних методиках виконання вимірювань.

Хто може стати магістром за освітньою програмою «Аналітичний контроль у виробництві»? Лише бакалаври зі спеціальності ХДК? Цікаво, що сьогодні багато студентів знають правильну відповідь, але дуже часто сумніваються, що зможуть на наступному рівні одержання вищої освіти значно розширити або навіть реформувати поле своїх професійних знань. Мова йде про принцип «перехресного вступу», коли студенти з освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра можуть вступати до магістратури за будь-якою галуззю знань, навіть якщо вона є відмінною від тієї, за якою вони вже здобули освіту. Тобто не тільки бакалаври з хімічної технології, але і хіміки, біологи або механіки можуть подати заяву до магістратури з «Аналітичного контролю виробництва» і після одержання диплому мати дві вищі освіти у різних галузях знань. Багато з нас знають прислів’я «не класти всі яйця в одну корзину», але не всі розуміють, що ця народна мудрість стосується не тільки яєць чи грошей. Ця формула працює і при пошуку роботи: чим більше ви маєте дипломів, тим більше ви будете цікавими для вашого потенційного роботодавця.

Чи потрібно йти до магістратури? Вища освіта в Європі, а тепер і в Україні, має три освітньо-кваліфікаційні ступені: бакалавр, магістр та доктор. Бакалавр у Європі – це людина з вищою освітою. Магістр у Європі – це МАЙСТЕР своєї справи, тобто це вищий рівень вищої освіти, який дозволяє працювати на більш відповідальних (керівних) посадах. В мережі Інтернету розповсюджена інформація, що нібито в магістратуру треба йти тільки тим, хто хоче стати викладачем чи науковцем. Рівень магістра зовсім не зобов’язує випускника йти в науку. Разом з цим участь у наукових дослідженнях при навчанні у магістратурі – це новий досвід з планування роботи, практичного використання набутих знань, пошуку і аналізу інформації, що завжди буде у нагоді в любій сфері діяльності. Тому моя порада студентам дуже проста: не відкладайте на майбутнє (воно невизначене, але багато в чому залежить тільки від вас), а використовуйте свій шанс отримати вищий рівень освіти вже сьогодні!