ЯКЩО ПРОФСПІЛКИ УКРАЇНИ НЕ ХОЧУТЬ ОПИНИТИСЯ В ТАКОМУ Ж СТАНОВИЩІ, ЩО Й ПРОФСПІЛКИ ГРУЗІЇ, ВАРТО ВЖЕ ЗАРАЗ ПРОВОДИТИ АНАЛІЗ СВОЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ І ПЛАНУВАТИ ПОСТУПОВИЙ ПЕРЕХІД ВІД СЕРВІСНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ДО ПРАВОЗАХИСНОЇ.

Дансько-українська співпраця дає можливість окреслити контури профспілки нового покоління. Зважаючи на вектор євроінтеграції України, а також резолюцію Федерації профспілок України «Профспілки – за європейський вибір України», стає очевидним, що найближчим часом будуть змінюватись вимоги до роботи профспілок. Для порівняння в статті розглянуто досвід профспілок Данії, які стали взірцем для побудови європейської профспілки, та Грузії, де вже розпочався перехідний період, а також проведено аналіз та вивчення досягнень Атомпрофспілки як першої профорганізації в Україні, що реалізовує позитивну практику європейських колег.

Атомпрофспілка – чи не єдина профспілка, що готова експериментувати та розвивати нові та цікаві проекти. Наприклад, 16 років тому вона розпочала грандіозну роботу з молоддю. Як результат, сьогодні має самодостатню Організацію молоді, яка повністю повторює структуру Атомпрофспілки. Більшість членських організацій ФПУ тільки ставлять собі за мету досягти цього рівня, який у нас сприймається як даність
Cьогодення вимагає нових змін, і Атомпрофспілка знову може стати організацією, яка буде прикладом для наслідування іншими або навіть поведе інших за собою. Держава обрала шлях євроінтеграції, тому найближчим часом європейські стандарти переважатимуть над радянськими та звичними для нас раніше. Уже сьогодні варто аналізувати і вивчати досвід наших колег з Єврозони та тих, хто вже розпочав перехід від звичних нам радянських профспілок до європейських.

ПРОФСПІЛКА 3F (ДАНІЯ)

Профспілки Данії за принципом дії подібні до «юридичної фірми». Це не профспілки при якомусь підприємстві, що є звичним для нас. Це організація, до якої може звернутися працівник будь-якого підприємства і стати членом профспілки. Профспілка об’єднує працівників різних напрямів діяльності, укладає колективні угоди з об’єднаннями роботодавців у конкретній галузі. Найцікавіше, що суспільство і роботодавці сприймають колективний договір як догму, тож усі його виконують. Нікому й на думку не спадає порушити якісь домовленості.

Страйки можливі тільки в тому випадку, коли за столом переговорів не дійшли згоди з якогось питання. І тільки в період укладання колективної угоди профспілка може відстоювати свої позиції. Цікаво, що коли профспілка оголошує страйк, працівники не виходять на роботу, роботодавець несе збитки, а працівнику виплачується компенсація втраченої заробітної плати із спеціального фонду профспілки.

Коли ви вперше потрапляєте до офісу данської профспілки, працівники показують вам свої робочі місця, акцентують увагу на посадах. Наприклад, проходячи повз кабінет юристів, вони обов’язково вказують суму в грошових одиницях, яку цей відділ відсудив за минулий рік, таким чином демонструючи роль і необхідність кожного штатного працівника апарату профспілки.

КОНФЕДЕРАЦІЯ ПРОФСПІЛОК ГРУЗІЇ

У Грузії вже існуючі профспілки не змогли вчасно відреагувати на зміни в політичному житті країни. Тому цей перехід до роботи за європейськими стандартами відбувається шляхом заміщення. Утворились нові профспілки, які працюють по-новому і створюють конкуренцію старим. Чисельність їх членів зростає, що свідчить про підвищення довіри саме до нових профспілок.

Щоб зрозуміти, що насамперед потрібно змінювати нам, я запитав свого товариша Лашу з Грузії, чим «нова» профспілка краща за «стару». На що отримав відповідь: «Ми не залежимо від керівництва. Ми орієнтовані не на сервіс (путівки, подарунки), а на правозахисну діяльність. Хоча в деяких первинках ці сервіси ще є, але ми намагаємося позбутися цього. Намагаємося це зробити навчанням. Щоб наші члени ставили правильні пріоритети і вимагали від профспілкових лідерів боротися, а не туризмом займатись».

ВЛАСНИЙ ПОГЛЯД

Відтак можна дійти висновку, що в нашому суспільстві завжди присутня певна частка невдоволення. Кожен говорить про те, що він не задоволений роботою профспілок, а от чим саме – питання вже складніше.

Коли я влаштувався на роботу і вступив у профспілку, то все вже набуте і напрацьоване нашою профспілковою організацією сприймалось як належне.

Тому коли на різних тренінгах або засіданнях Молодіжної ради ФПУ я говорив про якусь проблему чи про те, що варто в якомусь напрямі покращувати діяльність, більшість одразу дивувались і перепитували: «Ти ж з профспілки атомників?». «Так», – відповідав я, не розуміючи суті питання. Потім мені пояснили, що наша профспілка – одна з найсильніших, і більшість українських профспілок тільки ставлять собі за мету вийти на наш рівень.

Колективний договір поширюється тільки на членів профспілки. Ця пропозиція вже декілька років лунає в кулуарних розмовах профспілкових активістів, адже таким чином наш спілчанин буде чітко усвідомлювати, що саме робить профспілка і які саме соціальні гарантії вона шляхом переговорів змогла надати працівнику. Усі, мабуть, неодноразово чули з вуст своїх колег: «Ну навіщо мені та профспілка, горілки я не вживаю, подарунки на Новий рік мені не дають, бо діти виросли, та й путівок я не беру, мені й на дачі добре». Так, дійсно, є випадки, що людина виходить з профспілки, і будьяке підвищення заробітної плати чи інші соціальні гарантії, за які домовляється профспілка, зрештою поширюються і на цього працівника.

Саме це питання є дуже глибоким, оскільки працівник узагалі не усвідомлює ролі профспілкової організації в його житті. Адже, перебуваючи в профспілці, ми делегуємо повноваження виборним органам для укладення Генеральної та галузевої угод, колективного договору та ін. І якщо не буде делегованих нами представників, то, по суті, будуть відсутні документи, які регулюють трудові відносини між роботодавцем та працівником. Для виправлення цієї ситуації пропоную більше уваги приділяти профспілковому навчанню.

НАВЧАННЯ

Проводити таке навчання потрібно працівникам підприємств, а також під час прийняття на роботу. Варто коротко окреслити основні завдання профспілки, які саме види послуг вона надає своїм членам, до кого можна звернутись для вирішення проблеми і як діяти, якщо проблема ніяк не вирішується.

У проекті Стратегії модернізації ФПУ і її членських організацій пропонувалось включити до програм вищих навчальних закладів і загальноосвітніх шкіл лекції, дискусії, тренінги щодо діяльності профспілок. До речі, профспілкова молодь РАЕС, не знаючи про таку ініціативу ФПУ, сама розробила та запропонувала керівництву атомної станції включити до курсу навчання новоприйнятих працівників лекцію про структуру та діяльність Атомпрофспілки та первинної профспілкової організації. Думаю, цю ініціативу варто підтримати й іншим організаціям Атомпрофспілки та членським організаціям ФПУ.

ЧЛЕНСЬКІ ВНЕСКИ

У нас прийнято сплачувати членські внески у відсотках від заробітної плати. У Данії встановлена фіксована сума сплати членських внесків. Там пояснюють це тим, що насправді більше звернень про порушення прав працівників надходить саме від робітників, а не від спеціалістів чи керівників. Ми ж, по суті, купуємо послуги, які насамперед передбачають наш захист та представлення наших інтересів. Для порівняння: коли ми йдемо в перукарню, нам не виставляють рахунок, наприклад, 0,5% від заробітку.

ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА Усі розуміють, наскільки важливою в наш час є інформаційна політика будь-якого підприємства, організації та й країни загалом. Тому так необхідно доносити більше інформації щодо всіх судових справ, над якими нині працюють юристи Атомпрофспілки і над якими працювали в минулому. Розповідати спілчанам про конкретні справи та результати їх вирішення. Наприклад, запровадити спеціальну рубрику в «Атомнику України». Також варто розвивати та використовувати всі можливі інформаційні ресурси, такі як Instagram, Вікіпедія, Facebook тощо.

РЕАЛЬНЕ ЧЛЕНСТВО

Ще не так давно діяльність усіх профспілок України була спрямована на збільшення чисельності спілчан.

Причина в тому, що кількість делегованих представників до різного роду керівних органів залежить від кількості членів профспілки. Таким чином, сьогодні багато профспілок мають у своїх лавах непрацюючих пенсіонерів, студентів, учнів тощо. Але з огляду на те, що профспілка має займатися виключно захистом працівників, незрозуміло, яким чином можна надавати послуги непрацюючим пенсіонерам та учням, що не мають відносин з роботодавцями. Відтак маємо членів профспілки, яким, по суті, не можемо надавати повноцінні послуги, а вони, в свою чергу, мають «пільги» на членські внески. Тому варто вирішувати питання таким чином: кількість делегованих представників має залежати від величини внесків, а не від кількості членів.

КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР

Як уже зазначалось, у Данії профспілки мають право страйкувати тільки під час укладання колективного договору. Надалі сторони відповідально ставляться до кожного пункту. Варто і в нас виховувати відповідальне ставлення обох сторін під час укладання колективного договору. Колективний договір має виконуватись! І під час його дії неприпустимі відхилення від домовленостей шляхом прийняття спільних рішень.

Сподіваюсь, що кожен, хто прочитає статтю, замислиться над висловленими в ній пропозиціями. Оскільки в найближчому майбутньому, я переконаний, багато із запропонованого буде реалізовано.

Павло ОЛЕЩУК,
олова Організації молоді Атомпрофспілки,
член молодіжної групи Павла Пруднікова,
учасника данськоукраїнського проекту