Лютий

БАРИНОВ ЮРІЙ ДМИТРОВИЧ (1926-1985)

Хімік-технолог, доктор технічних наук, професор з 1977 р. Закінчив ДХТІ у 1957 р. З 1977 по 1985 роки – завідувач кафедри хімічної технології в'яжучих матеріалів. Опублікував один підручник та понад 200 наукових праць, 11 авторських свідоцтв на винаходи. Напрямок наукової діяльності – дослідження хімічної будови, властивостей емалей і розробка технології одержання антикорозійних покриттів.

УСАТЕНКО ЮРІЙ ІВАНОВИЧ (1906-1984)

Доктор хімічних наук, професор. Очолював кафедру аналітичної хімії ДХТІ з 1950 по 1982 р.р. Він започаткував такі напрямки в галузі аналітичної хімії, як: вивчення умов розкладення методом складення та спікання різноманітних гірничих порід та амперметричне пертування.

 

Березень

БОВИКІН БОРИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ (1936-2006)

Хімік-неорганік, доктор хімічних наук, професор з 1979 р. Закінчив хімічний факультет Кишинівського державного університету у 1959 р. З 1979 по 1999 рік завідував кафедрою неорганічної хімії УДХТУ. Має понад 250 наукових публікацій у галузі застосування неорганічних і координаційних сполук в якості біологічно активних речовин, каталізаторів і матеріалів для нової техніки. Академік Академії наук Вищої школи України.

Квітень

САПОЖНИКОВ ЛЕОНІД МИХАЙЛОВИЧ (1906-1970)

У 1930 р. закінчив ДХТІ. З 1930 р. працював у Вуглехімічному інституті і водночас був викладачем ДХТІ. В 29 років став професором і був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. З 1934 р. працював в інституті горючих копалин в Москві. В 1935 р. йому було присвоєно вчений ступінь доктора технічних наук. В 1946 р. Леоніда Михайловича було обрано член-кореспондентом Академії Наук СРСР. Основні наукові роботи присвячені дослідженню хіміко-технологічних процесів коксування камінного вугілля. Л.М. Сапожников – ініціатор і науковий керівник розробки важливої проблеми: безперервного процесу коксування. Йому належить створення методу отримання формованого коксу із дешевого слабоспікливого вугілля. Він є автором понад 70 опублікованих праць, нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапора і медалями.

Травень

ЗАЇЧЕНКО ГЕОРГІЙ АНТОНОВИЧ (1927-2001)

Доктор філософських наук, професор з 1977 р. Закінчив філософський факультет Московського держуніверситету в 1951 р. Кандидат наук з 1955 р., доктор наук з 1977 р. В УДХТУ працює з 1956 р. З 1971 по 1991 рік очолював кафедру філософії, зараз – професор кафедри, заступник голови Ради захисту дисертацій. Наукові інтереси досить різноманітні: історія Західної філософії, методологія історії філософії і сучасної філософії, співвідношення філософії мови та мови філософії. Опублікував три монографії, є співавтором трьох підручників з філософії, понад ста наукових статей. Заслужений робітник Вищої школи, має Почесні грамоти Президії Верховної Ради УРСР, Міністерства освіти України. За бойові заслуги нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, медаллю «За відвагу» та 15 іншими медалями.

Вересень

БІЛИЙ ЯКІВ ІВАНОВИЧ (1931-2013)

Хімік-технолог, ДХТІ закінчив у 1957 р., доктор технічних наук, професор з 1983 р. 3 1962 р. – декан факультету технології силікатів. З 1976 р. – завідувач кафедри хімічної технології кераміки та скла. Протягом десяти років – проректор ДХТІ, а з 1984 по 1998 роки – ректор УДХТУ. Напрямок наукових досліджень – розробка фізико-хімічних засобів одержання нових емалей, стекол, склокристалічних і керамічних матеріалів та покриттів різного функціонального призначення. Співавтор понад 300 наукових праць та 100 авторських свідоцтв і патентів на винаходи. Має почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» та нагороджений орденом «Знак Пошани».

Жовтень

СУПРУНОВИЧ ВІКТОРІЯ ІВАНІВНА (1931-2014)

Доктор хімічних наук, професор з 1987 р. Закінчила ДХТІ у 1954 р. Кандидат наук з 1964 р., доктор наук з 1986 р. Працює в ДХТІ з 1964 р. З 1980 по 1982 р.р. виконувала обов’язки завідувача кафедри аналітичної хімії, нині – професор кафедри. Є автором більш як 270 наукових робіт. Основна наукова діяльність присвячена новим координаціям сполук та їх використання в електрохімічних методах аналізу.

ЦАУНЕ АРТЕМ ЯНОВИЧ (народився в 1926 р.)

Доктор фізико-математичних наук, професор з 1991 р. Закінчив ДХТІ у 1955 р. Доктор наук з 1989 р. В ДХТІ – з 1955 року. Спочатку на кафедрі теоретичної механіки та опору матеріалів, потім – на кафедрі фізики. З 1977 по 1989 р.р. очолював кафедру. Нині – професор цієї кафедри. Напрямок наукових досліджень – розробка методів квантомеханічних розрахунків у молекулярній спектроскопії та теорії будов і молекул. Автор 145 друкованих праць.

Листопад

БІЛЯЄВ ГРИГОРІЙ ГНАТОВИЧ (1906-1965)

Хімік-технолог, доктор технічних наук, професор з 1962 р. Закінчив Уральський індустріальний інститут у 1938 р. В ДХТІ – з 1953 по 1965 роки. Організатор та перший декан факультету технології силікатів. Опублікував понад 130 наукових статей. Засновник наукового напрямку з дослідження та розробки нових емалей і технології одержання антикорозійних покриттів на стальних виробах побутового та технічного призначення. Нагороджений орденом «Знак Пошани».

Грудень

ЧЕРНЕНКО ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ (1926-1999)

Доктор хімічних наук, професор з 1977 р. Закінчив ДХТІ у 1953 р. Кандидат наук з 1957 р., доктор наук з 1973 р. З 1953 р. і по 1996 р. працював в УДХТУ. З 1967 по 1971 р.р. завідував кафедрою колоїдної хімії, а з 1976 по 1992 р.р. – кафедрою електротехніки. До кінця життя був професором цієї ж кафедри. Основні напрямки наукової діяльності – вивчення кінетики катодних і анодних процесів нестаціонарного електролізу, дослідження нестаціонарних режимів електролізу, розробка та аналіз теорії анодно-іскрових процесів з метою формування корозійно-стійких покрить. Має понад 200 наукових публікацій.