На написання цієї статті автора надихнуло стажування у Франції на протязі місяця, що було результатом виграшу гранту короткотермінових стажувань “Short-stay term ECO”. Цей грант був приурочений до 21 Конференції членів Рамкової конвенції ООН про зміну клімату у 2015 році. Саме стажування проходило у березні – квітні 2016 року в Університеті Монпельє (м. Монпельє, південь Франції).


В лабораторії імені Шарля Кулона. Кімната інфрачервоної спектроскопії для аналізу твердих речовин

ЧАСТИНА І Загальна інформація

Місто Монпельє розташоване на півдні Франції, неподалік від гірськолижних курортів, в 10 кілометрах від Середземного моря.


Площа «Ля Комеді», історичний центр міста Монпельє

Монпельє – це місто регіонального значення і центр провінції Лангедок-Руссільйон. Емблему провінції у вигляді суцвіття, можна зустріти в самих різних місцях – від маркування продуктів харчування до білбордів над дорогою, на яких дослівно написано: «Ви перебуваєте в провінції Лангедок-Руссільйон».


Емблема регіону

Це досить багатий регіон Франції, один з центрів виноробства, курорт, який користується попитом у французів. Місто Монпельє є найбільшим освітнім центром півдня Франції, в якому діють два університети – Університет Монпельє та Університет імені Поля Валері. Перший утворився нещодавно шляхом об’єднання університету Монпельє-1 та університету Монпельє-2. Нині об'єднаний університет включає економічні й гуманітарні напрями, а також точні науки. Університет імені Поля Валері випускає фахівців медичного профілю.

До речі, варто зазначити, що університет Монпельє, в якому відбувалося стажування автора цього матеріалу, входить до списку двохсот найкращих університетів світу.


На території університету Монпельє: в одноповерхових корпусах розташовані навчальні аудиторії та лабораторії, у багатоповерхових корпусах – наукові лабораторії (кафедри)

Монпельє воістину студентське місто, в якому при населенні близько 250 тисяч осіб на 5 місцевих жителів припадає один студент – така собі своєрідна студентська Мекка. До того ж Монпельє багатонаціональне місто. Тут можна зустріти студентів і туристів з різних країн: Великобританії, Італії, Іспанії, Йорданії, Німеччини, Туреччини, Сирії, Лівану, Індії, Ірану, Марокко, Китаю і список можна продовжувати.

Завдяки унікальному розташуванню в прибережній зоні за кількома пасмами гір, які відокремлюють Монпельє від північних вітрів, клімат регіону дуже м'який. Температура тут рідко падає нижче нуля, а самі французи зізнаються, що сніг можна побачити в цьому районі раз в десять років. Мінімальна температура тут спостерігається зазвичай у лютому і становить у середньому +10 градусів вдень та +6 вночі. М'який клімат настільки унікальний, що поблизу міста є заповідник, в якому можна побачити достатню кількість теплолюбних птахів, найяскравішими представниками яких, в прямому і переносному сенсі, є рожеві фламінго.


Рожеві фламінго на солоних озерах в 10 км від Монпельє (передмістя м. Палавас-ле-Фло)


У пташиному заповіднику, 10 км від Монпельє (передмістя м. Палавас-ле-Фло)

У цьому кліматі легко приживаються тропічні рослини. На вулицях і в дворах можна побачити бамбук, цитрусові дерева, а також кактуси, пальми і різноманітні сукуленти.

 

 

Тут також розташований найбільший і найстаріший з ботанічних садів Франції, заснований за наказом короля Генріха IV П'єром-Ріше де Белльвалем у 1593 р. Одним з найбільш відомих людей, що жили і навчалися в Монпельє (в університеті імені Поля Валері), є відомий астролог, лікар і провидець Нострадамус.

У цьому регіоні, колишній частині Римської держави, присутня велика кількість історичних пам'яток не лише регіонального значення, а й світового. Це, насамперед, кілька прекрасно збережених давньоримських акведуків у самому Монпельє і в передмісті міста Німа, а також давньоримські амфітеатри в Арлі, Безьє, Німі і Оранжу, в яких регулярно проводяться концерти і кориди.


Акведук в Монпельє


Діючій амфітеатр у Німі


Пам’ятник тореадору в Німі

У самому серці Німа знаходиться так званий «Квадратний дім» (Maison Carrée). Цей храм, який дивом зберігся, збудований у 1 році до нашої ери синами римського імператора Августа.


«Квадратний дім», Німа


Папський палац у Авіньйоні

Не можна не згадати і про палац римських пап (1309–1377) в Авіньйоні, коли внаслідок конфлікту одного з них з королем їм довелося покинути Рим і знайти на деякий час нову обитель.

Однією з визначних пам'яток регіону, якою пишаються французи, є замок, укріплений подвійною стіною, так званий Каркассонн сіте, в однойменному місті Каркассонн. Він має більше ніж тисячолітню історію, і як акведуки, амфітеатри, а також Папський палац, внесений до списку всесвітньої архітектурної спадщини ЮНЕСКО.


Каркассонн сіте (на пагорбі)


Шато (замок) Каркассонн. Усередині Каркассонн сіте

Це місце, що було прикордонною територією Франції 800 років тому, витримало кілька облог і було неприступним форпостом прикордонних королівських володінь, однак після розширення території Франції на захід втратило своє стратегічне значення. Воно також має сумну славу центру «Святої інквізиції».

У регіоні представлено ще кілька десятків пам'яток світового значення, які датуються від 1000 років до н. е. до 17-19 ст. н.е., так що кожному, хто захоче провести вихідні з користю для власного розвитку, це добре вдасться і нудьгувати не доведеться.

 

ЧАСТИНА 2 «ЕКОНОМІКА ПОВИННА БУТИ ЕКОНОМНОЮ»

Нещодавно у світ вийшла стаття, присвячена енергоефективності. У ній розглядався цікавий факт, що існує залежність середньої температури опалення, яка виставляється вручну на пристроях, що контролюють температуру в приміщенні, від добробуту країни. У статті була карта і графік, де позначалися середня температура і прибутки населення, а висновок цієї статті був наступний: добробут країни в більшості випадків зворотно пропорційний температурі кімнат, що виставляється на регулюючих пристроях, і при цьому мало залежав від кліматичних умов. Автор схилявся до думки, що причина такої залежності полягала в тому, що суспільство стає багатим лише тоді, коли починає усвідомлювати свою відповідальність за економіку, екологію, природні ресурси і врешті за своє життя. Оригінал статті можна прочитати, перейшовши за посиланням: http://www.epravda.com.ua/news/2016/03/24/586661/.

Так що ж можна запозичити у французів, не видумуючи "велосипед", щоб можна було запровадити в Україні?

Використовуючи фундаментальний закон збереження речовини і енергії, можна сказати наступне: при постійному збільшенні енергоспоживання є лише два шляхи зберегти баланс між виробленою і спожитою енергією. Це – або нарощувати виробництво енергії, або знижувати енергоспоживання при використанні ефективних технологій. Оскільки ресурси не нескінченні, і, як правило, не безкоштовні, то єдиний варіант бути енергоефективними у всіх галузях – використовувати енергозберігаючі технології.

При цьому економія ресурсів, у тому числі й енергоресурсів, буває пряма і непряма. Пряма – за рахунок використання енергозберігаючих технологій та відновлювальних джерел енергії. Непряма – за рахунок вторинної переробки матеріалів і речовин. Так, часто правильно підібрані технології переробки відсортованого сміття здатні не лише виходити на самоокупність, але й навіть давати прибуток плюс забезпечувати енергоносіями. Чудовим прикладом такого раціонального ресурсокористування може бути Королівство Швеції. У відносно недавній статті під назвою «Швеція має намір скуповувати на переробку сміття з усієї Європи» наводяться дані, що програма переробки сміття в цій країні (яка, до речі, працює з 1970 р.) настільки ефективна, що власники підприємств з переробки твердих побутових відходів у Швеції планують закуповувати сміття з сусідніх країн, оскільки власний «запас сміття» практично вичерпався. Оригінал статті: http://news.finance.ua/ru/news/-/350029/v-shvetsii-zakonchilsya-sobstvennyj-musor-budet-zabirat-ego-u-sosedej.

Ключем до такого ж підходу в нашій країні повинна стати державна програма підтримки переробки сміття та роз’яснення простої думки, що тверді побутові відходи (ТПВ) можуть бути перероблені з отриманням прибутку та енергії, а також чистих речовин з меншою енергоємністю. З іншого боку, необхідне постійне роз’яснення громадянам про потребу сортування сміття за категоріями. Потрібно постійно пояснювати, починаючи зі школи, що кожен, хто живе, не просто сторонній спостерігач, а сам є тією ланкою, що визначає енергоефективність і загальний добробут.

На жаль, у нас є лише «зачатки» такого підходу до сміття, а ось у Франції це вже аксіома. Наприклад, на цьому фото можна побачити контейнер, в якому збирають скло. Такі контейнери, можна знайти як у місті, так і на території університетів. Цей, зокрема розташований на території Університету Монпельє.


Ємність для збору сміття зі скла

А це – контейнер в університеті з одного боку для паперів, і для пластику або металу – з іншого. Подібні контейнери є на всій території ВНЗ, в тому числі й на робочих місцях співробітників.


Контейнер для сміття в університеті

А ось ще приклад прагматичного підходу до екології та переробки сміття – стаціонарний збірник для використаних батарей живлення. Такі збірники є в кожному приміщенні університету.


Урна для збору батарейок. Два отвори для різних за типом джерел живлення

Таким чином, сам університет виступає активним пропагандистом переробки та фасування сміття за категоріями. У Дніпропетровську автор статті вже бачив спробу впровадження подібних «збірників» батарей в одному з павільйонів ТРЦ. Але наш варіант був просто коробкою для збору батарейок без сортування, поставленою мабуть екоактивістами. У Франції це централізований процес і сортують батарейки за їх видами, щоб легше було переробляти.

Окремо варто розповісти про чудово розвинену систему екотранспорту. Це – в першу чергу різні велосипеди і «велосипедоподібні» пристрої: скейти, ролики, самокати, електричні малогабаритні дошки з колесами, напівелектротранспорт тощо. Французи знаходять безліч переваг такого транспорту: екологічність, економічність, незалежність, можливість займатися спортом, маневреність і часто більш швидкий час транспортування (машина не завжди проїде там, де може проїхати велосипед). Такий вигляд має типова велостоянка в університеті.


Стоянка для велосипедів на території університету

Цікаво, що навіть менеджмент університету не соромиться приїжджати на роботу на велосипедах.

Якщо ти не маєш можливості/бажання купити велосипед, або ти гість міста – немає проблем! Транспортне об’єднання Монпельє – «ТАМ» тобі допоможе: всього за 0,5 євро за годину ти зможеш орендувати велосипед у будь-якій частині міста. При цьому разова поїздка в трамваї або автобусі коштує в три рази дорожче, ніж година оренди велосипеда. Ключовий момент цього підходу полягає в тому, що ти можеш не повертати велосипед у вихідний пункт «Велохабу», а залишити його в іншому «Велохабі», найближчому до кінцевого пункту призначення.

До речі, живлення більшості «Велохабів» здійснюється за допомогою сонячних батарей.


«Велохаб» і комп'ютер, що їм управляє (помаранчевий стовпчик) з сонячними батареями

Варто також зазначити, що в Монпельє багато пристроїв, що живляться від сонячних батарей, – паркувальні пристрої, «Велохаби», пристрої індикації прибуття трамваїв і автобусів тощо.

Дух «розумної» економії енергоресурсів видно скрізь, від університету до громадських місць та транспорту. Чого варті іграшкового вигляду трамвайчики! Цікаво, що кожен трамвай має кілька вхідних дверей, проте щоб увійти (чи вийти з нього), потрібно натиснути кнопку всередині (або зовні) дверей, які підсвічуються світлодіодною індикацією при натисканні. Очевидно, це необхідно для економії електроенергії на кондиціонування і відкриття/закриття дверей. Ніхто не виходить – двері не відкриваються, а це – економія енергії і немає марних втрат нагрітого або охолодженого повітря при кондиціонуванні. До речі, трамваї різних маршрутів мають різні кольори і забарвлення – таким чином пасажиру не потрібно шукати, де написано, який це маршрут. Такі підходи легко реалізувати і в нашому транспорті, навіть для старих моделей трамваїв.

​​​​​​​
Один з трамваїв у Монпельє

Ще одним і легко реалізованим варіантом економії електроенергії в Україні є практично повсюдне використання світлодіодних ламп (LED ламп), а також використання датчиків руху, які включають світло при русі в приміщенні. Часто замість датчиків руху використовують інший цікавий підхід. Переважний час світло в будинках (на сходах і площадках) вимкнене. При цьому на кожному поверсі і на сходах є кнопки, які світяться в темряві і мають вбудований механічний таймер. Натиснув – і часу, що горить світло, достатньо, щоб піднятися сходами або пройтися поверхом навіть повільною ходою. Якщо не встиг пройти і світло згасло, поруч обов'язково виявиться кнопка, за допомогою якої можна повторно включити світло.

Підсумовуючи, можна сказати, що прийоми і методи раціонального природокористування та енергоефективності різноманітні за видами і зустрічаються у всіх сферах життя французів. Що ж заважає запроваджувати такі технології у нас?

К.т.н, доцент кафедри ПАтаЗХТ, начальник відділу міжнародного співробітництва Коток Валерій Анатолійович.